Справа № 240/5314/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
27 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Совгири Д. І. Охрімчук І.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника відповідача: Горкуші М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Ковальчука О.В. про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування актів перевірки та припису,
в листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Ковальчука О.В. про визнання протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Ковальчука В.В., щодо проведення перевірки відносно ОСОБА_1
Крім того, позивач просив визнати протиправним та скасувати акт обстеження земельної ділянки від 31.10.2018 №814-ДК/769/АО/10/01-18 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог чинного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 31.10.2018 №814-ДК/1154/АО/10/01-18 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та припис від 31.10.2018 №814-ДК/0805Пт/АО/10/01-18 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка,45, м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) від 31.10.2018 №814-ДК/0805Пр/03/01/-18.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка,45, м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Разом з тим, представник відповідача у судовому засіданні в усному клопотанні просив про відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням додаткових доказів. Колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в відповідача та його представників було достатньо часу для надання відповідних доказів по справі, враховуючи, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі 30.11.2018.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Крім того, 08.05.2019 до суду надійшла заява позивача про перенесення розгляду справи у зв'язку з співпадінням з його днем народження. Колегія суддів вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки підстава зазначена позивачем не перешкоджає йому бути присутнім у судовому засіданні або надати такі повноваження належному представнику.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши, суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 02.09.2019 до начальника управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області гр. ОСОБА_2 подав заяву, в якій повідомив, що в м . Радомишлі по вул.Неалежності , буд.6 кв.41 у ОСОБА_1 розташований офіс в напівпідвальному приміщенні з торця будинку. В результаті самовільного захвату землі ОСОБА_1 на прибудинковій території зробив алею із каменю, яка веде з дороги до дверей його офісу. Крім того, без будь якого дозволу навколо торця будинку побудував паркан із каменю, захопивши землю, яка йому не належить. Також, перед вхідними дверима самовільно облаштував площадку із каменю, яка сягає всієї ширини торця будинку. У зв'язку з цим, просив зобов'язати ОСОБА_1 привести прибудинкову територію будинку №6 по вул.Незалежності в м.Радомишлі в належний стан, демонтувавши кам'яні доріжки, площадки та паркани. (а.с.86)
29.10.2018, на підставі заяви ОСОБА_2 , в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Музиченко О. виніс наказ №814-ДК про здійснення державного контрою за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки по АДРЕСА_1. Перевірку здійснити у термін з 29.10.2018 по 01.11.2018. (а.с.87)
За результатами обстеження земельної ділянки та перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Ковальчуком В.В. складено акт обстеження земельної ділянки від 31.10.2018 №814-ДК/769/АО/10/01/-18 та акт перевірки від 31.10.2018 №814-ДК/1154/АП/09/01/-18.
В актах зазначено, що в м.Радомишль по АДРЕСА_1, з торця багатоквартирного будинку, біля входу в підвальне приміщення, громадянин ОСОБА_1 на земельній ділянці (прибудинкова територія) пл.0046 га, комунальної власності, землі житлової, громадської забудови, облаштував площадку з каменю та побудував кам'яний паркан. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади про передачу в користування вказаної земельної ділянки обумовленому громадянину відсутні, що відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороню земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки. (а.с.13-14).
31.10.2018 відповідачем винесено припис №814-ДК/0805Пр/03/01/-18 про усунення ОСОБА_1 встановлених актами порушень до 30.11.2018. (а.с.15).
Позивач вважає дії інспектора щодо проведення перевірки неправомірними, акти та припис протиправними, тому звернувся до суду для захисту порушених прав.
В частині позовних вимог щодо скасування акту обстеження земельної ділянки від 31.10.2018 №814-ДК/769/АО/10/01/-18 та акту перевірки від 31.10.2018 №814-ДК/1154/АП/09/01/-18, суд першої інстанції зазначив, що складений за результатами акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки не породжують для позивача будь-яких правових наслідків, не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, суд вважає, що вимоги щодо їх скасування є безпідставні та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині скасування припису від 31.10.2018 №814-ДК/0805Пт/АО/10/01-18 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, суд першої інстанції зазначив, що позивач стверджує, що будь-якого жодного відношення до вказаної земельної ділянки він не має, перевірка проводилась без його участі та з порушенням закону.
Матеріали справи міститься витяг з рішення виконкому Радомишльської ради Житомирської області від 14.07.1998 №177 про надання дозволу ОСОБА_1 , проживаючому по АДРЕСА_1 провести реконструкцію головного входу та прилеглої території офісу нотаріуса по АДРЕСА_1. (а.с.112)
03.07.2006, вбудоване приміщення по АДРЕСА_1 було подаровано ОСОБА_1 , згідно договору дарування, що підтверджується копіями договору дарування від 03.07.2006 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.116-118)
Зазначені обставини свідчать про те, що державним інспектором не було визначено особу порушника, яка самовільно зайняла та використовує земельну ділянку, зокрема щодо облаштування кам'яного паркану.
Посилання представника відповідача на повідомлення громадянина ОСОБА_2 , на підставі чого було призначено перевірку, суд першої інстанції оцінив критично, оскільки фактів викладених у ньому не перевірялось.
Під час проведення перевірки позивача не було, про що свідчить відсутність акту про відмову від підпису та самих підписів позивача на оскаржуваних документах.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем при перевірці не встановлено та в ході розгляду справи не доведено використання саме позивачем земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу влади, а отже, припис винесений за відсутності на те правових підстав та з порушенням перевірки, тому підлягає скасуванню як протиправний.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до вимог апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка,45, м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) від 31.10.2018 №814-ДК/0805Пр/03/01/-18.
Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Згідно з ч.1, 2 ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно з ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Як передбачено ст.4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно з ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Разом з тим, п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:
- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Відповідно до ст.9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
- проведення перевірок;
- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
- розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Згідно з ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», визначається іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.10.2018 відповідачем винесено припис №814-ДК/0805Пр/03/01/-18 про усунення ОСОБА_1 встановлених актами порушень до 30.11.2018, а саме в м.Радомишль по АДРЕСА_1, з торця багатоквартирного будинку, біля входу в підвальне приміщення, громадянин ОСОБА_1 на земельній ділянці (прибудинкова територія) пл.0046 га, комунальної власності, землі житлової, громадської забудови, облаштував площадку з каменю та побудував кам'яний паркан. Рішення органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади про передачу в користування вказаної земельної ділянки обумовленому громадянину відсутні, що відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороню земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки. В зв'язку з чим ОСОБА_1 . запропоновано усунути порушення вимог земельного законодавства.
Тобто, відповідно до ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з рішення виконкому Радомишльської ради Житомирської області від 14.07.1998 №177 ОСОБА_1 , проживаючому по АДРЕСА_1, надано дозвіл на проведення реконструкції головного входу та прилеглої території офісу нотаріуса по АДРЕСА_1. (а.с.112)
Крім того, 03.07.2006, вбудоване приміщення по АДРЕСА_1 було подаровано ОСОБА_1 , згідно договору дарування, що підтверджується копіями договору дарування від 03.07.2006 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.116-118)
Отже, судом першої інстанції правомірно зазначено, що державним інспектором не було визначено особу порушника, яка самовільно зайняла та використовує земельну ділянку, зокрема щодо облаштування кам'яного паркану.
Також, доводи зазначені в заяві громадянина ОСОБА_2 , на підставі якої було призначено перевірку, не перевірялись. А позивач під час перевірки (складання актів та припису) присутнім не був.
Відповідно до норм статті 1 Закону України, "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Однак, відповідачем не доведено того факту, що саме позивач здійснив будівництво паркану. Разом з тим, ОСОБА_1 не є власником приміщення приміщення по вул .Незалежності,6 в м.Радомишль Житомирської області з 03.07.2006. Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, зазначивши, що припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 31.10.2018 №814-ДК/0805Пр/03/01/-18 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що як неодноразово вказував Верховний Суд в своїх рішеннях, виявлення порушень земельного законодавства є обов'язком відповідача, і полягає у встановленні конкретних норм чи нормативно - правових актів, що регулюють земельні відносини, які порушенні учасником земельних правовідносин. Вказівка у приписі на припинення порушення земельного законодавства без зазначення конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати, є дефектом змісту такого припису, що робить неможливим його виконання і, як наслідок, нівелює правове значення такого акта реагування суб'єкта владних повноважень.
Також, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Колегія суддів, також керується Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) вказував на принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
А тому, оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 травня 2019 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Совгира Д. І. Охрімчук І.Г.