Справа № 280/87/19
Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Р.О.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
28 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 21.12.2018 та припису № 08-05/014/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.11.2018,
в січні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом до Коростишівської міськради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.04.2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині скасування припису №08-05/014/18 від 21.11.2018 року.
27.05.2019 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради.
28.05.2019 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги. Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відділом з питань державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міськради в період з 11 до 21 грудня 2018 року (направлення № 08-11/053/18 від 10.12.2018) проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за місцем проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 стосовно побудованого гаража.
При цьому 21.12.2018 року складено акт за результатами перевірки № 27 в якому зафіксовані виявлені порушення будівельних норм та правил (будівництво розпочате без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, об'єкт будується перед існуючим житловим будинком по межі земельної ділянки на відстані 23,8 метри від центру проїзної частини з порушенням червоної лінії та лінії регулювання забудови магістральної вулиці Перемоги та не в глибині земельної ділянки, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34, ч.1,2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності2 від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV, п. 6.1.39, п.6.1.41 ДБН Б. 2.2-12:2018 «Планування та забудова територій»), два протоколи про адміністративне правопорушення від 21.12.2018 року передбачені відповідно ч.1 ст. 96 КУпАП та ч.4 ст. 96 КУпАП, припис № 08-05/014/18 від 21.11.2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт яким зобов'язано позивача зупинити виконання будівельних робіт та усунути виявлені порушення шляхом знесення об'єкта у термін до 21.02.2019 року.
14.01.2019 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 96 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Позивач, не погоджуючись з винесеною постановою, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що будівельні роботи проведені позивачем з істотним порушенням будівельних норм і правил, які б загрожували життю чи здоров'ю людини або впливали на міцність і безпечність будівель, будь-яких доказів цього суду не надано, а зазначені в акті порушення щодо відсутності повідомлення про початок будівельних робіт та порушення червоної лінії не є істотними порушеннями будівельних норм і правил які б мали наслідком необхідність знесення вищевказаної споруди і відповідно винесення припису відповідачем щодо усунення виявлених порушень шляхом знесення об'єкта нерухомості не відповідає вимогам закону і припис підлягає скасуванню. Крім цього, оскаржуваний припис датований 21.11.2018 року, хоча перевірка проведена була в грудні 2018 року, будь-яких виправлень щодо дати винесення припису не вносилось.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
За приписами ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
В силу положення абз. 3-4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про будівельні норми" будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Нормування у будівництві - діяльність з розроблення та затвердження будівельних норм для обов'язкового застосування у сфері будівництва, містобудування та архітектури з метою формування безпечного середовища для життя і здоров'я людини.
Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування (ч. 2 ст. 5 Закону № 3038-VI ).
Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
За приписами абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до ч. 2-3 ст. 41 Закону № 3038-VI розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Так, матеріалами справи підтверджується, що під час здійснення позапланової перевірки на об'єкті "Будівництво за адресою: вул. Перемоги, 61, м. Коростишів, Житомирська область» виявлено, що позивач здійснює будівництво окремо розташованої одноповерхової господарської будівлі гаражу з допоміжними господарськими приміщеннями на власній земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Одноповерхова господарська будівля гаражу з допоміжними приміщеннями максимальними зовнішніми габаритними розмірами 8,7 м. х 6,05 м. Будівельні роботи на даному об'єкті виконуються без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що свідчить про факт самочинного будівництва та порушення вимог Закону № 3038-VI та Закону України "Про архітектурну діяльність".
Разом з цим, даний об'єкт будується перед існуючим житловим будинком по межі земельної ділянки на відстані 23,8 м. від центру проїзної частини з порушенням червоної лінії та лінії регулювання забудови магістральної вулиці Перемоги та не в глибині земельної ділянки, що свідчить про порушення вимог будівельних норм.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем винесено припис №08-05/014/18 від 21.11.2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт у відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно встановленого законом порядку, а тому є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає частковому скасуванню в частині скасування припису №08-05/014/18 від 21.11.2018 року з постановленням нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування даного припису.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради задовольнити повністю.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2019 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування припису № 08-05/014/18 від 21.11.2018 винесеного начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міськради Костюченком Олександром Леонідовичем.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовної вимоги відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.