Справа № 640/5235/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Федорчук А.Б.
29 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2019 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Разом із позовною заявою від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з огляду на наступне.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановлено строк дя усунення недоліків позовної заяви, а саме п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Так, в зазначеній вище ухвалі визначено недоліки позовної заяви, а саме:
- належним чином оформлений документ на підтвердження оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме у розмірі 768, 40 грн.;
- уточнену позовну заяву із зазначенням у ній суб'єктивний склад відповідачів, у тому числі у прохальній частині, осіб, до яких позивач звертається з позовними вимогами: відповідний орган державної влади або посадову особу останнього з його персоніфікацією та зміст позовних вимог до кожного з них із зазначенням, які саме дії відповідачів є протиправними;
- належним чином засвідчені копії документів, які містяться в додатках до позовної заяви.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена вище ухвала від 29 березня 2019 року про залишення позовної заяви без руху отримана особисто позивачем 09 квітня 2019 року.
Проте, станом на 16 квітня 2019 року позивачем не усунуто недоліків позовної заяви.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 2) позивачами є: а) військовослужбовці.
Відповідно до ст. 133 КАС України передбачено , що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк; Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.
Щодо уточнення позовної заяви із зазначенням у ній суб'єктивний склад відповідачів, у тому числі у прохальній частині, осіб, до яких позивач звертається з позовними вимогами: відповідний орган державної влади або посадову особу останнього з його персоніфікацією та зміст позовних вимог до кожного з них із зазначенням, які саме дії відповідачів є протиправними, колегія суддів зазначає наступне.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості відповідача зазначено Міністерства соціальної політики України, проте в адміністративному позові відсутня прохальна частина позову, в якій повинні міститься вимоги до відповідних посадових/службових останніх та зазначено, які саме дії відповідачів є протиправними.
Відтак, позивачу слід надати уточнену позовну заяву із зазначенням у ній суб'єктивний склад відповідачів, у тому числі у прохальній частині, осіб, до яких позивач звертається з позовними вимогами: відповідний орган державної влади або посадову особу останнього з його персоніфікацією та зміст позовних вимог до кожного з них із зазначенням, які саме дії відповідачів є протиправними.
Відповідно до ч.1 п.2, 4, 11 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Колеія суддів зазначає, що з матеріалів справи відсутня персоніфікація позивача та відповідача.
Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Колегія суддів звертає увагу на те, що як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку (не зазначено прізвище та ініціали особи, яка засвідчила копії документів).
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
На підставі вище зазначеного позивачу потрібно було надати належним чином засвідчені копії документів, які містяться в додатках до позовної заяви.
У зв'язку із зазначеним вище позову заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Колегія суддів зазначає, що станом на 16 квітня 2019 року позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, хоч ухвалу судді від 29 березня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, отриману особисто 09 квітня 2019 року, так і не виконано.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України, встановлено обов'язок суду повернути позовну заяву позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у встановлений судом строк заявник позивач не виконав вимоги ухвали судді від 29 березня 2019, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України вона підлягає поверненню з доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
О.Є. Пилипенко