Справа № 359/1666/19
27 травня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гвоздика А. Є.
при секретарі Скрипник Р. А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Вказуючи на те, що сімейне життя сторін не склалося через різні погляди на нього, відсутність взаєморозуміння, проживання однією сім'єю припинено, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, однак до суду подав заяву про підтримання своїх позовних вимог та просив суд, розгляд справи по суті провести у його відсутність в підготовчому судовому засіданні з огляду на визнання відповідачем позову.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилась, а подала суду відзив, у якому вказала про визнання позовних вимог в повному обсязі, а також просила розгляд справи по суті провести в підготовчому засіданні та без її участі.
Враховуючи те, що позивач свої позовні вимоги підтримав, а відповідачем їх було визнано в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що змінені позовні підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 07 червня 2003 року сторони зареєстрували шлюб у відділі РАГС Диканського райуправління юстиції Полтавської області, актовий запис 14. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до положень ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що прямо вказано в ст. 24 цього Кодексу.
Як зазначає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Подружнє життя сторін не склалося через різні погляди на нього, а також втрату взаєморозуміння.
Шлюбні стосунки між подружжям та ведення спільного господарства фактично припинені, відновлювати їх як відповідач, так і позивач наміру й бажання не мають. При цьому, жодна зі сторін строк на примирення не просила.
Вказане свідчить, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них, тому, відповідно до ст. 112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, Сімейного кодексу України, ст. ст. 7, 8, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , про розірвання шлюбу задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07 червня 2003 року відділом РАГС Диканського райуправління юстиції Полтавської області, актовий запис № 14.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий: