13 червня 2006 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Пшонки М.П.,
суддів:
Берднік І.С. Прокопчука Ю.В.
Костенка А.В. Тітова Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії (далі - НАСК) “Оранта», Київської обласної дирекції, про стягнення страхової суми та відшкодування моральної шкоди,
У липні 2004 року позивач, звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 16 грудня 2003 року відповідно до акту НОМЕР_1 огляду у МСЕК було встановлено, що під час проходження військової служби він отримав травму, внаслідок чого втратив працездатність в обсязі, що дорівнює 55%. Вважаючи, що має право на виплату страхової суми, 18 грудня 2003 року звернувся до Київської обласної дирекції НАСК “Оранта» із заявою. Позивачу було нараховано 4400 грн., що вказано у довідці, яку він отримав 29 березня 2004 р. Однак ця сума не була йому виплачена, тому позивач просив стягнути з Київської обласної дирекції НАСК “Оранта» 4400 грн. страхової суми та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та збільшив розмір моральної шкоди до 1080000 грн.
У ході розгляду справи Шевченківським районним судом було замінено неналежного відповідача Київську обласну дирекцію НАСК “Оранта» на належного відповідача - НАСК “Оранта».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2006 р. було закрито провадження у справі в частині щодо стягнення страхової суми, оскільки позивач відмовився від позову в цій частині у зв'язку з отриманням страхової суми від відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з НАСК “Оранта» на його користь 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2006 р. рішення залишено без зміни.
У касаційній скарзі НАСК “Оранта» посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення 30000 грн. правильно виходив із того, що позивач втратив 55% працездатності під час проходження військової служби, проте покладаючи обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди на НАСК "Оранта", суд першої інстанції керувався ст. 1167 ЦК України.
З таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: - коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Судом встановлено, що позивач був застрахований у відповідності до ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям та військовозобов'язаним, призваним на збори та членам їх сімей встановлені постановою Кабінету Міністрів України “Про умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум».
Особливість обов'язкового державного соціального страхування виявляється передусім у суб'єктивному складі відносин, а також принципах та межі здійснення цього виду страхування.
НАСК “Оранта» по даному виду державного обов'язкового страхування є лише уповноваженою страховою компанією на виплату страхових відшкодувань військовослужбовцям, військовозобов'язаним, призваним на збори та членам їх сімей, а тому правовідносини між нею та застрахованими державою особами не підпадають під дію ст. 29 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Закону України “Про страхування», на які посилався суд при задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Вказані правовідносини виникають на підставі нормативного акту, постанови Кабінету Міністрів України “Про умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум», тому вони є позадоговірними і не підпадають під дію статей 979, 999 Цивільного кодексу України, на які посилався суд при задоволенні позову.
Не передбачена відповідальність страховика по відшкодуванню моральної шкоди й за договором обов'язкового державного страхування.
Оскільки обставини справи встановлені повно та правильно, але неправильно застосовано матеріальний закон, то в силу вимог ст. 341 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу Національної акціонерної страхової компанії “Оранта» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2006 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії “Оранта» про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Судді: І.С. Берднік
А.В. Костенко
Ю.В. Прокопчук
Ю.Г. Тітов