22 травня 2019 року місто Київ
справа № 753/9539/17
провадження №22-ц/824/4169/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Станішевської Б.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 2 листопада 2018 року, постановлену у складі судді Колесника О.М.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, в якій просив скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену 26 січня 2017 року головним державним виконавцем Дарницького ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережною О.О. у виконавчому провадженні ВП №46650241, зобов'язати повернути ОСОБА_1 грошові кошти утримані на підставі постанови від 26 січня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 15 914,25 грн. та скасувати заяву (постанову) від 22 березня 2017 року про звернення стягнення на майно, винесену головним державним виконавцем Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережною О.О. у виконавчому провадженні ВП №46650241.
В обґрунтування скарги зазначив, що в квітні 2017 року йому стало відомо, що з його доходів відбувається утримання, на підставі постанови від 26 січня 2017 року, винесеної головним державним виконавцем Дарницького ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережною О.О. про стягнення виконавчого збору в сумі 15914,25 грн. у ВП №46650241. Крім того, в порядку виконання ВП №46650241 22 березня 2017 року державним виконавцем Бережною О.О. оформлена заява про звернення стягнення на майно боржника. Оскільки, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не надіслав йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення жодної копії постанов прийнятих в межах ВП №46650241, про наявність цих постанов йому не було відомо, тому просив задовольнити скаргу в повному обсязі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2018 року, виправлення до якої внесені ухвалою суду від 23 листопада 2018 року, частково задоволено скаргу ОСОБА_1 до Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, скасування постанови про звернення стягнення на майно.
Скасовано постанову від 26 січня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 15 914 грн. 25 коп., винесену головним державним виконавцем Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережною О.О. у виконавчому провадженні ВП № 46650241.
В іншій частинні вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про зобов'язання Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві повернути ОСОБА_1 утримані грошові кошти у розмірі 15 914, 25 грн. та постановити нове судове рішення, яким задовольнити в цій частині його вимоги.
Вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
Скасовуючи постанову державного виконавця від 26 січня 2017 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 46650241, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець позбавив його, як боржника, права на добровільне виконання рішення суду, не надіславши йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Разом з тим, судом не дотримано положення ст. 451 ЦПК України та не зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).
В оскаржуваному судовому рішенні, суд першої інстанції фактично не захистив його право, лише зазначивши, що законом не передбачено зобов'язання ВДВС повернути кошти, а скаржник не позбавлений права звернутися до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.
Таке роз'яснення суду, на його думку, є неприпустимим та суперечить змісту положень ст.444 ЦПК України, які регулюють поворот виконання рішення.
Якщо суд першої інстанції вважав, що законом не визначено ефективного способу захисту його порушеного права, то міг би, застосувати ст.4 ЦПК України та відповідно до викладеної в скарзі вимоги визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Державний виконавець Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережна О.О. своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Воронов Є.Є. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про зобов'язання Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві повернути ОСОБА_1 утримані грошові кошти у розмірі 15 914, 25 грн. та постановити нове судове рішення, яким задовольнити в цій частині його вимоги.
Представник Дарницького районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві - Спектор М.О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що на виконанні у Дарницькому районному ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві перебуває виконавчий лист №2-6660/14, виданий 13 лютого 2015 року Дарницьким районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації Ѕ частини вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів при будівництві будинку на земельній ділянці НОМЕР_1 загальною площею 0,055 га у садівничому товаристві «Вишеньки-2», який знаходиться за адресою : Київська область, Бориспільський район , с. Вишеньки, у розмірі 159 142, 5 грн. (30-31).
Постановою головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м.Києві Данилюк О.Б. відкрито виконавче провадження № 46650241 (а.с.32).
21 січня 2017 року головним державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС міта Київ ГТУЮ у місті Києві Бережною О.О. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 15914,25 грн. (а.с.104).
28 квітня 2017 року Дарницький районний ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з заявою про звернення стягнення на майно боржника (а.с.141-142).
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки винесена головним державним виконавцем Дарницького районного ВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Бережною О.О. у виконавчому провадженні ВП 46650241 постанова про відкриття провадження від 26 січня 2017 року боржнику не надсилалась, відповідно боржник був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду, а тому наявні підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у даній справі є оскарження рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Закон, що визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, які підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 №1404-VIII.
Так, відповідно до частини 1 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 2 ст.74 цього ж Закону, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, положеннями ч.2 ст.74 Закону, чітко визначена юрисдикційна приналежність розгляду справ у випадку оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, а саме така категорія спорів віднесена до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 6 червня 2018 року у справі 127/9870/16-ц та від 30 січня 2019 року у справі 161/8267/17.
Відповідно до ч.2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (в редакції закону, що діє після 14 грудня 2017 року), суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Оскільки, скаржником оскаржуються рішення головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережної О.О. про стягнення виконавчого збору, тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, оскаржувана ухвала в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця Дарницького ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережної О.О. від 26 січня 2017 року про стягнення виконавчого збору та відмови у задоволенні вимог про зобов'язання повернути сплачений виконавчий збір, підлягає скасуванню, а провадження в цій частині закриттю.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що постановлення даної ухвали не перешкоджає звернутись йому з відповідною скаргою до адміністративного суду.
Судове рішення в частині відмови у скасуванні заяви (постанови) від 22 березня 2017 року про звернення стягнення на майно, не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Керуючись ст. ст. 255, 259, 268, 374, 376, 377, 389, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 2 листопада 2018 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця Дарницького ВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Бережної Ольги Олександрівни від 26 січня 2017 року про стягнення виконавчого збору та відмови у задоволенні вимог про зобов'язання повернути сплачений виконавчий збір - скасувати, провадження в цій частині, закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 24 травня 2019 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус