Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 640/1280/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
20 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" до Антимонопольного комітету України (постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель) про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа - Мале підприємство «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №523-р/пк-пз від 16.01.2019.
З позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 16.01.2019 №523-р/пк-пз.
В обґрунтування заявленого клопотання Позивач зазначає, що у разі виконання оскаржуваного рішення Колегії, допущення до аукціону учасника, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та у випадку в подальшому визнання незаконним та скасування судом цього ж оскаржуваного рішення Колегії від 16.01.2019 № 523-р/пк-пз, виникне ситуація, за якої Замовник вимушений буде відмінити процедуру закупівлі, у зв'язку із неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Тобто, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Вважає, що є необхідність вжити заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2019 задоволено клопотання про забезпечення позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Апелянт вказує, що оскаржувана ухвала не містить жодних обґрунтувань наявності зазначених вище підстав, передбачених КАС України, в ухвалі зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав Позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль, разом з тим, у чому саме полягає порушення прав Позивача в даному випадку, та яких зусиль потрібно буд докласти суд не зазначає.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено, 05 листопада 2018 року Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-05-001907-b) було опубліковано оголошення та тендерну документацію про закупівлю ПОСЛУГИ З ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЛІФТІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА, ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-05-001907-b.
19 грудня 2018 року за результатами розгляду тендерних пропозицій по закупівлі ПОСЛУГИ З ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЛІФТІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА, ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-05-001907-b, тендерним комітетом Замовника було прийнято, наступні рішення: допустити до аукціону ТДВ «УКРЛІФТСЕРВІС» та ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС»; керуючись ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» відхилити тендерні пропозиції МП «ПРОМКОМПЕЛЕКС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та ПрАТ «ОТІС».
Не погоджуючись із вказаним рішенням, МП «ПРОМКОМПЕЛЕКС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 22.12.2018 подало до Антимонопольного комітету України скаргу на дії Замовника, № UA-2018-11-05-001907-b.b1.
16 січня 2019 року Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель здійснила розгляд скарги та прийняла рішення, відповідно до якого частково задовольнила вказану скаргу та зобов'язала позивача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції МП «ПРОМКОМПЕЛЕКС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю за процедурою закупівлі - «ДК 021:2015: 50750000-7» - Послуги з технічного обслуговування ліфтів, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за UA-2018-11-05-001907-b.
Оскаржувана ухвала ґрунтується на тому, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно зі ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи з системного тлумачення положень КАС України щодо забезпечення позову, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
В свою чергу дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено відсутність обставин щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або можливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до абз. 3-5 пункту 17 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАСУ, що є неприпустимим.
Оскільки ознаки протиправності оскаржуваного рішення підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України, відсутні очевидні ознаки протиправності рішення.
З огляду на зазначене, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 308, 315, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 .01.2019 у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" до Антимонопольного комітету України (постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 - скасувати та відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" про забезпечення позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 20.05.2019