17 травня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/877/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення коштів,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (далі - відповідач, ДП "Полтавський КХП") про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках на суму податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 174034,36 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.
2. Позиція відповідача.
Відповідач 26.03.19 отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у цій справі, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603926177270 /а.с. 34/, відзив на позов до суду не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.19 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
ДП "Полтавський КХП" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00952166 /а.с. 11-12/.
Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві як платник податків з 2.01.94.
За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 174034,36 грн, що виник за таких обставин.
Платником податків подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку на 2018 рік загалом у розмірі 208457,78 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2018 року по 17371,48 грн, а у грудні - 17371,50 грн /а.с. 17/.
Крім того, відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку на 2018 рік загалом у розмірі 288786,40 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2018 року по 24065,53 грн, а у грудні - 24065,57 грн /а.с. 18/.
У зв'язку з несплатою ДП "Полтавський КХП" податкових зобов'язань за вересень - грудень 2018 року утворився податковий борг загалом у розмірі 165748,10 грн /а.с. 13, 36-38/.
Крім того, фіскальним органом проведено камеральну перевірку з питань дотримання відповідачем граничних строків сплати земельного податку з юридичних осіб за грудень 2017 року та січень 2018 року, за результатами якої складено акт від 21.09.18 №8337/16-31-12-13-30/00952166 /а.с. 19-20/.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 11.10.18 сформовані податкові повідомлення-рішення:
№0000295312 про нарахування платнику податків штрафних санкцій у розмірі 3473,38 грн /а.с. 21/;
№0000305312 про нарахування платнику податків штрафних санкцій у розмірі 4812,88 грн /а.с. 22/.
Дані податкові повідомлення-рішення надіслані платнику податків на податкову адресу та вручені останньому 31.10.18, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3950034011809 /а.с. 23/.
Доказів оскарження вищезгаданих податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку суду не надано.
Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано та 13.04.18 надіслано відповідачу податкову вимогу від 5.04.18 №10362-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 41431,28 грн /а.с. 16/. Податкова вимога отримана платником податків 17.04.18, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002609752 /а.с. 16/.
Сторонами у справі доказів оскарження даної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
До матеріалів справи залучено копію довідки Головного управління ДФС у Полтавській області від 27.02.19 вих. №8415/10/16-31-53-17-21, якою підтверджено, що відповідачем відкриті рахунки в установах банків /а.с. 14/.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
А відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
За змістом статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю, вважається узгодженим з дати подання таких декларацій, не може бути оскаржене та мало бути сплачене ДП "Полтавський КХП" у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями податкові (грошові) зобов'язання вважаються узгодженими з моменту їх отримання платником податків та мали бути сплачені відповідачем у строк, визначений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового (грошового) зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ДП "Полтавський КХП" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952166; вул. Небесної Сотні, 69, м. Полтава, Полтавська область, 36022) кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу за платежем: "Земельний податок з юридичних осіб, 18010500":
у розмірі 72959,32 грн (сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень тридцять дві копійки) на розрахунковий рахунок 33215811016513, код класифікації доходів бюджету 18010500, одержувач - УДКС України у Чутівському районі Полтавської області (с. Петрівка), код одержувача 37969661, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
у розмірі 101075,04 грн (сто одна тисяча сімдесят п'ять гривень чотири копійки) на розрахунковий рахунок 33210811016596, код класифікації доходів бюджету 18010500, одержувач - УДКС України у Чутівському районі Полтавської області (отг Скороходове), код одержувача 37969661, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба