м. Вінниця
15 травня 2019 р. Справа № 120/1084/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни розглянувши у письмовому провадженні заяву військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. При цьому, керуючись положеннями статей 12, 257 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою суду встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
10 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також у відзиві відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись при цьому на положення статті 257 КАС України. Мотивуючи дану заяву, відповідач вказує на те, що розгляд даної справи має значний суспільний інтерес та велике значення для військової частини та її військовослужбовців. Крім того, на переконання відповідача, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження обмежить його у можливості оскарження судового рішення.
На підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України розгляд вказаної заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Розглянувши подану відповідачем заяву щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зважає на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими КАС України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 1, 2 та 3 статті 12 КАС України).
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Водночас, у частині 6 статті 12 КАС України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності, адже пунктом 10 цієї частини передбачено можливість віднесення до таких справ й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Варто звернути увагу на те, що вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 КАС України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Перелік справ, що міститься у частині 4 статті 257 КАС України, узгоджується із тим переліком, що наведений у частині 4 статті 12 КАС України.
Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 КАС України.
При цьому, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі (пункт 4 частини 9 статті 171 КАС України).
Мотивувальна частина ухвали про відкриття провадження у справі від 22 квітня 2019 року містить обґрунтування, чому суд дійшов висновку розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Так вказано, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності.
Доводи, наведені відповідачем у заяві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.
Крім того, частиною 1 статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Крім того, суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що у випадку розгляду справи в спрощеному провадженні порушується право особи на перегляд справи та оскарження рішення суду до судів вищих інстанцій.
Так, відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, зокрема у справах «Levages Prestations Services v. France», рішення від 23 жовтня 1996 року, та «Brualla Gomez de la Torre v. Spain», рішення від 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.
Водночас суд зауважує, що в згідно з абзацом 2 частини 5 статті 329 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, встановлена чинним процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що додатково спростовує доводи відповідача в частині можливого порушення його права на перегляд судового рішення в разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, наведені відповідачем доводи щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд розцінює як безпідставні та непереконливі.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, суд
В задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мультян Марина Бондівна