Справа № 454/742/19
22 квітня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Веремчук О. А.
за участю секретаря: Баран О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом за ОСОБА_1 до поліцейського Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Прохоренко А.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою на нього 04.03.2019 року накладено штраф в розмірі 425грн. Свої вимоги мотивує наступним.
04.03.2019 року відповідачем винесено постанову серії НК № 941854, згідно якої позивач у вказаний день о 10.40год. на автодорозі сполучення с.Забужжя-с.Опільсько, Сокальського району, керував автомобілем марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поза населеним пунктом без увімкненого світла ближніх фар. З даною постановою позивач не погоджується, оскільки зранку 04.03.2019р. була сонячна погода, фари у його автомобілі були увімкненими в режимі ближнього світла. Біля 11.00год. його зупинив відповідач та про причину зупинки повідомив, що у автомобілі не були увімкнені фари в режимі ближнього світла. З даного приводу позивач заперечив та повідомив, що у зв'язку з технічними особливостями автомобіля, а саме 1977 рік його виробництва, у сонячну погоду не дуже помітно світло увімкнених ближніх фар. Однак зазначає, що його пояснення до уваги відповідачем взятими не були, та як наслідок ним винесено постанову про притягнення позивача до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. Також зазначає, що при винесенні відповідачем оскаржуваної постанови ним заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи, так як він бажав скористатися правовою допомогою та надати грунтовні пояснення з приводу виниклих обставин. Однак клопотання позивача залишені без реагування, чим порушено його права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що відповідачем протиправно притягнуто його до адміністративної відповідальності, а винесена ним постанова підлягає до скасування. Також зазначає, що своїми діями відповідач порушив його законні права при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки він був позбавлений права користуватися правовою допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що фактично і стало причиною незаконного притягнення його
Крім цього,зазначив, що примірник оскаржуваної постанови відповідачем йому вручено у день її винесення, однак у зв'язку з тим, що відповідачем йому не було роз»яснено строку її оскарження, він мав можливість лише в даний час звернутися за правовою допомогою.
Позивач в судове засідання не прибув. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи неприбуття у судове засідання сторін, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2019року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В судовому засіданні встановлено, що даних вимог закону відповідачем при винесені постанови не дотримано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Жодних із перелічених у ст. 251 КУпАП доказів вини позивача у вміненому правопорушенні до оскаржуваної постанови відповідачем не долучено, а також відсутні у постанові будь-які посилання на їх наявність.
Крім цього встановлено, що при винесені постанови порушені права позивача, передбачені ст. 268 КпАП України, тому, що він має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Як зазначає позивач і це підтверджується постановою розгляд справи відбувся безпосередньо після фіксування адміністративного правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року по справі «Вєренцов проти України» суд зазначив, що, незважаючи на відсутність чіткого зазначення точного проміжку часу між складанням протоколів про адміністративні правопорушення та розглядом справи, очевидним є те, що він не перевищував кілька годин. Навіть якщо допустити, що справа заявника не була складною, суд сумнівається в тому, що обставини, за яких проводився розгляд справи заявника, були такими, що надавали йому можливість належним чином ознайомитися з обвинуваченням та доказами проти нього, адекватно оцінити їх і розробити ефективну юридичну стратегію свого захисту.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Зважаючи на те, що повідомлений про час розгляду справи відповідач не прибув в судове засідання, проігнорував своїм правом на доказування суду правомірності свого рішення, тому суд приймає до уваги твердження позивача у справі щодо неправомірності оскаржуваного рішення та приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягають до задоволення
Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії НК №941854 від 04.03.2019р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: О. А. Веремчук