Справа № 761/394/19
Провадження № 1-кп/761/1545/2019
07 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100013512 від 22 грудня 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіти середньої, працюючого майстром-перукарем ПП "Експрес Перукарня №1", неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіти вищої, працюючого охоронником ПП "Альрон", неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, освіти вищої, працюючого менеджером з продажів ТОВ "СБ Техніка", одруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіти середньої, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів, обраних щодо обвинуваченихОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 а також обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заперечували щодо продовження терміну дії запобіжних заходів обраних відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту, посилаючись на ті обставини, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також на ту обставину, що за своїм змістом ст. 331 КПК України не передбачає можливості продовження судом терміну дії будь-якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд вважає, що при вирішенні питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне продовжити його дію. При цьому судом враховується, що на даний час продовжують існувати певні ризики, зазначені прокурором, а саме, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, судом на даний час не встановлено.
При цьому судом враховано мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 , роль обвинуваченого у вчиненні злочину, а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують його особу, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, працює, має сім?ю.
Крім того, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність подальшого застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку суду є необхідним та достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від суду. За вказаних обставин суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає за необхідне продовжити його дію. При цьому судом враховується, що на даний час продовжують існувати певні ризики, зазначені прокурором, а саме, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, судом на даний час не встановлено.
При цьому судом враховано мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 , роль обвинуваченого у вчиненні злочину, а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують його особу, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, працює, проживає однією сім?єю із ОСОБА_11 .
Крім того, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність подальшого застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку суду є необхідним та достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від суду. За вказаних обставин суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , суд вважає за необхідне продовжити його дію. При цьому судом враховується, що на даний час продовжують існувати певні ризики, зазначені прокурором, а саме, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_9 , усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, судом на даний час не встановлено.
При цьому судом враховано мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_9 , роль обвинуваченого у вчиненні злочину, а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують його особу, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, має сім?ю.
Крім того, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченого, з метою надання можливості останньому займатися суспільно корисною працею та утримувати сім?ю, суд дійшов висновку про допустимість зміни порядку виконання обраного щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу, а саме з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний час доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку суду є необхідним та достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від суду. За вказаних обставин суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Таким чином, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим терміну дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, підлягають задоволенню, а доводи захисників про неможливість вирішення судом на підставі ст. 331 КПК України питання продовження терміну дії запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, під час судового розгляду, судом не враховуються, у зв'язку з тим, що вони суперечать принципу правової визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права, у зв'язку з тим, що у разі погодження з доводами захисників, суд має трактувати вимоги ст. 331 КПК України, як такі, що створюють обов'язок суду вирішувати виключно питання продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак, у такому випадку суд мав би вважати будь-які альтернативні запобіжні заходи такими, що на час судового розгляду кримінального провадження обрані відносно обвинувачених на невизначений термін.
Проте, ЄСПЛ неодноразово констатував у своїх рішеннях порушення пункту 1 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, коли було визнано, що тримання заявника під вартою не було «законним» для цілей одного з підпунктів пункту 1 статті 5, з конкретним врахуванням процесуальних гарантій, які забезпечуються національною правовою системою. У питаннях з'ясування «законності» взяття під варту і, зокрема, у визначенні того, чи було дотримано «процедуру, встановлену законом», Конвенція відсилає до національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, яка полягає в захисті людини від свавілля.
Тому ЄСПЛ при розгляді справ насамперед з'ясовує, чи відповідає Конвенції сам національний закон і, зокрема, чи відповідають їй загальні принципи, які сформульовані в ньому чи випливають з нього, зокрема, загальний принцип юридичної визначеності, який, в тому числі, передбачає «якість закону», вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права. При цьому «якість закону» означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість позбавлення свободи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Таким чином, у зв'язку з зазначеним, враховуючи, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту як і тримання під вартою передбачає собою обмеження свободи обвинуваченого, суд вважає, що з метою забезпечення інтересів обвинувачених та принципу правової визначеності, судом повинен бути встановлений граничний термін застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, що в свою чергу під час судового розгляду кримінального провадження передбачає можливість вирішення питання про продовження терміну дії такого заходу забезпечення кримінального провадження за наявності відповідних підстав, незважаючи на те, що формулювання "продовження" відсутнє у ч. 1 ст. 331 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 196, 331, 370-372, 375-376 КПК України, Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.00 години до 07.00 години наступної доби.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
1. Не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3. Прибувати за кожною вимогою до суду;
4. Здати на зберігання до відповідальних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під домашнім арештом, визначити терміном до 05 липня 2019 року включно.
Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - Святошинське УП ГУНП у м. Києві.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 22.00 години до 07.00 години наступної доби.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :
1. Не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;
2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3. Прибувати за кожною вимогою до суду;
4. Здати на зберігання до відповідальних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під домашнім арештом, визначити терміном до 05 липня 2019 року включно.
Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - Києво-Святошинський відділ поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , з 22.00 години до 07.00 години наступної доби.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 :
1. Не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;
2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3. Прибувати за кожною вимогою до суду;
4. Здати на зберігання до відповідальних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під домашнім арештом, визначити терміном до 05 липня 2019 року включно.
Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - Києво-Святошинський відділ поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 .
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них обов'язків.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає негайному виконанню.
Суддя: