Справа № 826/15459/18
07 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Так, відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1 762 гривні, з 1 липня - 1 841 гривня, з 1 грудня - 1 921 гривня.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 94861688,43 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Офіс великих платників податків ДФС при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 925050,00 грн., (1,5% ціни позову) не більше ніж 616700,00 грн. (1762,00 грн.*350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) *150%).
Таким чином, Офісу великих платників податків ДФС необхідно сплатити суму судового збору у розмірі - 925050,00 грн.
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.
Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали суду апеляційної інстанції.
25 квітня 2019 року на адресу суду від Офісу великих платників податків ДФС надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків.
Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що з моменту подання апеляційної скарги та на дату звернення до суду з даною заявою, відповідач був позбавлений можливості провести сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 925050,00 грн. з огляду на здійснення органами Казначейства безспірного списання коштів, що обліковуються на рахунках бюджетної установи за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки», за якими здійснюються видатки, зокрема, на відшкодування судових витрат.
Також, проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Однак, на даний час, на рахунках Офісу великих платників податків ДФС відсутній залишок за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
З метою отримання коштів для забезпечення оскарження судових рішень, Офіс великих платників податків ДФС неодноразово звертався з пропозиціями до Державної фіскальної служби України.
В подальшому Державна фіскальна служба України зверталася з листами до Міністерства фінансів України з проханням про наближення кошторисних призначень за КЕКВ 5000 «Інші поточні видатки»
Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що відповідачем вчинено послідовні та регулярні дії спрямовані на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування та звертає увагу, що фінансується виключно з Державного бюджету України, а виділення Міністерством фінансів України відповідних коштів потребує певного часу.
У зв'язку з викладеним, Офіс великих платників податків ДФС просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2019 року або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Офіс великих платників податків ДФС не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 та від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з правилами ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, виходячи з правил ст. 121 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.
Продовжити Офісу великих платників податків ДФС строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький