про вжиття заходів забезпечення позову
08 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1360/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/1360/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
15 квітня 2019 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/1360/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10:00 16 травня 2019 року.
07 травня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій заявник просить:
- зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС від 19 березня 2019 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/1360/19;
- зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС від 19 березня 2019 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/1360/19.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що державним виконавцем розпочато примусове виконання оскаржуваної постанови, відтак, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав у разі вирішення спору на користь заявника. Вказує, що примусове стягнення на підставі оскаржуваної постанови може призвести до неплатоспроможності позивача, та, як наслідок, до зупинення підприємницької діяльності, а відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу і витрат.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Предметом оскарження у даній справі є постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 250380 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Частинами 4, 6 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 /надалі - Порядок № 509/, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Пунктом 11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення"); у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2019 ВП №59039770 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 250380 грн.
Статтею 10 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 2 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Оскільки правомірність чи неправомірність прийняття оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті, стверджувати на даний час про це неможливо, а тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання її протиправною та скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.
Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у разі задоволення даного позову, оскільки правові наслідки прийняття оскаржуваної постанови настануть до прийняття рішення судом у даній справі.
З огляду на вищевикладене, обираючи належний спосіб забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до набрання законної сили судовим рішенням по суті у адміністративній справі №440/1360/19.
Суд зазначає, що частиною 5 статті 35 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
А отже, обраний судом спосіб забезпечення позову також не спричинить шкоди відповідачу, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 250380 грн. примусове виконання рішення продовжиться у порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження"
Суд також наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 19.03.2019 №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.
З огляду на те, що обраний судом захід забезпечення позову у даному випадку є достатнім, тому відсутні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС від 19 березня 2019 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/1360/19.
Відтак, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/1360/19 підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/1360/19 - задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 19 березня 2019 року №ПЛ3537/151/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до набрання законної сили судовим рішенням по суті у адміністративній справі №440/1360/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.
В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.
Роз'яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи та до Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя С.С. Сич