Справа № 10-256 .
7 травня 2007 року колегія судців судової палати з кримінальних справ Апеляційного
суду Донецької області в складі:
головуючого Чепура О.М.
суддів Артамонова О.О., Калашникова В.М.
з участю прокурора Шаіпова Р.Р.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на постанову судді Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 квітня 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченої
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Горлівки Донецької області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, одруженої, не судимої, яка мешкає: АДРЕСА_1
обвинуваченої у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
У провадженні старшого слідчого СВ Калінінського РВ ГМУ МУМВС України в Донецької області знаходиться кримінальна справа, яка була порушена 15 квітня 2007 року щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
15 квітня 2007 року на підставі ст.115 КПК України було затримано ОСОБА_2
Органами досудового слідства обвинуваченій ОСОБА_2 25 квітня 2007 року, пред'явлено обвинувачення, в тому що вона 15 квітня 2007 року, приблизно о 12.20 год. в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у кв. АДРЕСА_1, під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3; взяла в руки два кухонних ножа та заподіяла йому удар ножем, який був у неї у лівій руці, заподіявши ОСОБА_3 проникаючу колото-різану рану з ушкодженням печінки, яка є тяжким тілесним ушкодженням небезпечним для життя у момент заподіяння.
Постановою судді Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 квітня 2007 року щодо обвинуваченої ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови суду та обрання щодо неї
запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з посиланням на те, що судом не
враховано, що обвинувачена за місцем мешкання характеризується позитивно, має постійне місце мешкання, а також під час досудового слідства визнала свою провину у скоєнні злочину. Крім того, апелянт вказує на те, що потерпілий ОСОБА_3 написав заяву, в якій вказує на те, що заподіяння тілесних ушкоджень йому з боку ОСОБА_2 відбулося по необережності.
Вислухав доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримував доводи апеляції, прокурора Шаіпова P.P., який заважав проти задоволення апеляції, ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, на підставі яких було обрано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню, а постанова суду -підлягає залишенню без зміни, за таких підстав.
Органами досудового слідства обвинуваченій пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Згідно зі ст. 12 КК України злочин, передбачений вищевказаною статтею є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
По справі є достатньо підстав для підозри ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину.
При прийнятті рішення судом враховані обставини того, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, раніше не судима, таким чином, судом при розгляді подання слідчого була прийнята до уваги загроза втечі обвинуваченої, про яку свідчить можливий строк покарання за інкримінований злочин; наслідки і ризик втечі для обвинуваченої може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Доводи захисника про те, що суд обираючи запобіжний захід не врахував її особу, тобто що вона за місцем мешкання характеризується позитивно, має постійне місце мешкання, а також під час досудового слідства визнала свою провину у скоєнні злочину, самі по собі не можуть бути підставою для обрання чи зміни запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою, і повинні враховуватися разом з іншими обставинами передбаченими ст.ст.148,150,155 КПК України.
За таких обставин у суду не було підстав вважати, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_2 в майбутньому з точки зору виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області не знаходить підстав для скасування постанови суду та обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу ніж утримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області,-
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 квітня 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на ухвалу не може бути внесено подання прокурора.