Справа № 10-249
7 травня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Чепура О.М.
суддів Васильєва О.П., Калашникова В.М.
з участю прокурора Мороза Д. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора відділу прокуратури м. Донецька на постанову судді Ленінського районного суду міста Донецька від 23 квітня 2007 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця міста Макіївки Донецької області, громадянина України, одруженого, мас на утриманні неповнолітню дитину, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 205 ч. 2, 209 ч. 2 КК України,
У провадженні слідчого ОВС відділу ОВС та 03 СВ МУМВС України в Донецькій області знаходиться кримінальна справа, яка була порушена 18 січня 2007 року у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 205 ч. 2, 209 ч. 2 КК України.
1 лютого 2007 року о 19 годині 30 хвилин на підставі ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину було затримано ОСОБА_1
Органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в тому, що він в період з листопада 2005 року по січень 2007 року в м. Донецьку ОСОБА_1 та інші особи, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою, з метою прикриття незаконної діяльності, через підставних осіб створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності, а саме - ТОВ «Багдон», ТОВ «Портал», ТОВ «Омега ЛТД» та інші, зареєстрували їх в державних виконавчих органах. Після цього, не маючи наміру займатися господарчою діяльністю, передбаченою статутами цих підприємств, використали їх для незаконних операцій пов'язаних з переведенням в готівку грошових коштів, тобто переказ готівкових грошових коштів у безготівкові засоби, які надійшли від інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Постановою судді Ленінського районного суду міста Донецька від 23 квітня 2007 року було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду. При цьому апелянт вказує, що він скоїв особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання більше десяти років, що судом не враховано те, що ОСОБА_1 має на утриманні дитину, яка знаходиться на утриманні його дружини, у зв'язку з чим його сімейний стан не перешкоджає обранню міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, а також посилається на те, що ОСОБА_1, знаходячись на свободі буде перешкоджати встановленню об'єктивної істини по справі і буде ухилятися від виконання процесуальних рішень.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримував доводи апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, а також судові матеріали за розглядом подання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.148 КПК України, міри запобіжного заходу застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність. Тримання під вартою розглядається як винятковий запобіжний захід, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
В матеріалах справи відсутні фактичні дані, а також їх не наводить і прокурор у своїй апеляції, що давали б підстави вважати, що обвинувачений має намір ухилитися від слідства і суду, або перешкоджати встановленню істини по справі. Навпаки, матеріали справи, з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати поведінку обвинуваченого по добросовісному виконанню нею в майбутньому процесуальних обов'язків.
Змінюючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, суд достатньо врахував дані про її особу, вік, те що він страждає на тяжкі хронічні захворювання та потребує лікування в умовах спеціалізованого неврологічного відділення, те що він має постійне місце мешкання, раніше не судимий.
З урахуванням наведеного, колегія судців, вважає, що сукупність наведених обставин свідчить про те, що у обвинуваченого існують такі фактори, котрі стримуватимуть її від порушення покладених на нього обов'язків, при обранні, відносно нього, більш м'якого запобіжного заходу, ніж того, що вимагає слідчий та прокурор.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області вважає, що місцевий суд правильно прийшов до висновку про відмову в обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА;
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду міста Донецька від 23 квітня 2007 року про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесене подання прокурора.