24 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 808/2261/17 (СН/280/31/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 р. (суддя Батрак І.В.) в адміністративній справі №808/2261/17 (СН/280/31/18) за позовом ОСОБА_1 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №61074-13 про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25000 грн., прийнятого 30.06.2016 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи скаржника:
- висновок суду стосовно того, що автомобіль марки Porsche, модель Cayenne Diesel, (рік випуску - 2012, об'єм двигуна 2967 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ОСОБА_1, був об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, є таким, що не відповідає обставинам справи;
- при розгляді справи взагалі не встановлена вартість автомобіля марки Porsche, модель Cayenne Diesel, станом на 30.06.2016 року - день винесення спірного податкового повідомлення-рішення №61074-13.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про місце, день і час розгляду справи, не прибули.
Від представника скаржника до апеляційного суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із його участю в іншому судовому засіданні в м. Енергодар.
При вирішенні зазначеного клопотання скаржника колегія суддів керується приписами частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Частина перша цієї ж статті передбачає можливість відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Зважаючи на те, що скаржником не надано жодних доказів неможливості його явки у визначений судом апеляційної інстанції день і час судового засідання, а також неможливості забезпечення участі у судовому засіданні іншого представника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Porsche, модель Cayenne Diesel, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3. 30 червня 2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, прийнято податкове повідомлення-рішення №61074-13, яким визначено позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування у 2016 році, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом правомірно та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
01 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок. Пунктом 10.2 статті 10 Податкового кодексу України передбачено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
24 грудня 2015 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесені зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком. Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 року визначена у розмірі 1378,00 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Механізм визначення ринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений «Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», затвердженою 18 лютого 2016 р. постановою Кабінету Міністрів України №66. Відповідно до пункту 2 «Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів» середньо ринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403 (Офіційний вісник України, 2013 рік, №44, ст.1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Як передбачено пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
Мінекономрозвиток забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньо ринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п.14 «Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів»).
Щодо доводів апеляційної скарги про не встановлення судом першої інстанції вартості автомобіля, який належить ОСОБА_1, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
В матеріалах справи наявні пояснення Міністерства економіки та торгівлі України щодо розрахунку суми вартості автомобіля позивача, який був проведений за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України №66 від 18.02.2016. Вартість автомобіля марки Porsche, модель Cayenne Diesel, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 2 967 куб.см. становить 1117615,28 грн., що перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (а.с174-175).
Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі 826/13203/16 (К/9901/42198/18) вказав на те, що обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що у контролюючого органу наявні законні підстави для нарахування позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000грн.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин оскаржене рішення суду першої інстанції, яке переглянуте колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги, скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 р. в адміністративній справі №808/2261/17 (СН/280/31/18) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 квітня 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук