м. Вінниця
24 квітня 2019 р. Справа № 120/897/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Лівандовська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області
про: визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся в суд з позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Тульчинське ОУПФУ, відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 22.10.2018 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ОСОБА_3 отримав Протокол про відмову у призначенні пенсії без дати його підписання та письмових обґрунтованих причин відмови. Вважаючи вказане рішення суб'єкта владних повноважень необґрунтованим, а сам протокол таким, що не відповідає нормам пенсійного законодавства, позивач звернувся до суду з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Тульчинського ОУПФУ щодо відмови у призначенні пенсії;
- зобов'язати Тульчинське ОУПФУ здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_3 з 29.09.2018, зарахувавши стаж роботи згідно записів трудової книжки, а саме з 12.05.1977 по 26.10.1978, з 04.04.1983 по 14.04.1983, з 18.09.1983 по 14.10.1983, з 23.05.1985 по 16.07.1987, з 17.02.1994 по 31.05.1994, з 08.06.1995 по 28.06.1996, з 01.07.1996 по 31.03.199, з 05.04.1999 по 10.02.2000, з 25.02.2000 по 20.02.2003.
Ухвалою суду від 20.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
12.04.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого Тульчинським ОУПФУ вказано, що в призначенні пенсії ОСОБА_3 відмовлено в зв'язку з недотриманням вимог ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме відсутній необхідний страховий стаж 25 років та наявне виправлення в даті народження власника трудової книжки. Окрім того, в трудовій книжці наданій позивачем, містяться виправлення, та неточні дані, зокрема: запис 14 - не містить року видачі наказу; запис 30 - місяць прийняття на роботу виправлення, та не зазначено рік наказу; запис 34 - дописано номер наказу; запис 41 - звільнений 20.02.2003 року, тоді як наказ про звільнення від 03.04.2003.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, об'єднаним управлінням врахувати до загального стажу роботи позивача для визначення права на призначення й розрахунку періодів трудової діяльності відповідно до записів у даній трудовій книжці не можливо. Загальний стаж роботи обчислено згідно наданих підтверджуючих довідок та даних СПОВ.
Об'єднаним управлінням, згідно чинного законодавства, було обраховано стаж роботи позивача, згідно наданих підтверджуючих довідок та даних СПОВ, про що позивачу була надана довідка, на його запит від 06.02.2019 року, та повідомлено, що право на пенсію позивач матиме з 29.09.2021 року.
24.04.2019 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, зі змісту якої вказала, що при ознайомленні з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_3 з'ясувалось, що управлінням також при розрахунку трудового стажу не були включені періоди роботи згідно трудової книжки з 19.07.1982 по 05.03.1983, з 18.07.1983 по 26.08.1983, з 29.10.1983 по 30.05.1984, з 28.08.1984 по 13.09.1984. У зв'язку з чим, збільшила позовні вимоги з урахуванням зазначених періодів роботи.
За відсутності заперечень з боку представника відповідача, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просила задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечила щодо задоволення заявлених вимог з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
22.10.2018 ОСОБА_3 (29.09.1958р.н.) звернувся до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Протоколом 025150001050 відмовлено позивачеві в призначені пенсії за віком у зв'язку з недотриманням ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років і за наявності страхового стажу 25 років. У вказаному протоколі зазначено страховий стаж позивача складає 18 років 8 місяців 10 днів.
Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визнаючись щодо заявлених вимог, суд керується та виходить з наступного.
Так, згідно заявлених вимог позивач просить зарахувати стаж роботи згідно записів трудової книжки, а саме з: 12.05.1977 по 26.10.1978, з 19.07.1982 по 05.03.1983, з 04.04.1983 по 14.04.1983, з 18.07.1983 по 26.08.1983, з 18.09.1983 по 14.10.1983, з 29.10.1983 по 30.05.1984, з 28.08.1984 по 13.09.1984, з 23.05.1985 по 16.07.1987, з 17.02.1994 по 31.05.1994, з 08.06.1995 по 28.06.1996, з 01.07.1996 по 31.03.199, з 05.04.1999 по 10.02.2000, з 25.02.2000 по 20.02.2003, які не враховано при обчисленні страхового стажу відповідачем.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон -1058), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 26 Закону № 1058 визначено, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Згідно вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону № 1788-XII, постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок).
За змістом пунктів 2-3 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вищевказаного дає підстави вважати, що довідки мають надаватися у разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період, що визначає їх право на пенсію.
Разом із тим, відомості про роботу позивача підтверджуються трудовою книжкою НОМЕР_2, що велась з 21.07.1976.
Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2, останній працював, зокрема:
- з 12.05.1977 по 26.10.1978 зарахований до штату совхоза "Озерянський" на підставі наказу №60 від 11.05.1977, звільнений відповідно наказу №119 від 25.10.1978;
- з 19.07.1982 по 01.09.1982 Вінницький завод радіотехнічної апаратури, слюсар, прийнятий на підставі наказу №740 від 28.06.1982, звільнений відповідно наказу №1841 від 01.09.1982;
- з 04.04.1983 по 14.04.1983 зарахований до штату совхоза "Озерянський" на підставі наказу №35 від 24.03.1983, звільнений відповідно наказу №425;
- з 18.07.1983 по 26.08.1983 Вінницьке ПО "Термінал", столяр 3 розряду, прийнятий на підставі наказу №258-к від 14.07.1983, звільнений відповідно наказу №337-к від 29.08.1983;
- з 18.09.1983 по 14.10.1983 зарахований до штату совхоза "Озерянський" на підставі наказу №89 від 19.09.1983, звільнений відповідно наказу №970 від 13.10.1983;
- з 29.10.1983 по 30.05.1984 навчання у Благовіщенському середньому профтехучилищі;
- з 28.08.1984 по 13.09.1984 ПМК №15, монтажник 3 розряду, прийнятий на підставі наказу №40-к від 27.08.1984, звільнений відповідно наказу №46-к від 13.09.1984;
- з 23.05.1985 по 16.07.1987 Вінницький завод "Кристал", тракторист, прийнятий на підставі наказу №9-к від 23.05.1985, звільнений відповідно наказу №304-к від 16.07.1987;
- з 17.02.1994 по 31.05.1994 СП "Віктор-4", прийнятий на підставі наказу №7, звільнений відповідно наказу №31 від 31.05.1994;
- з 08.06.1995 по 28.06.1996 МППП ВКФ "Універсальний сервіс" прийнятий на підставі наказу №13-к від 08.06.1995, звільнений відповідно наказу №28-к від 28.06.1996;
- з 01.07.1996 по 31.03.1999 ООО "Універсальний сервіс" прийнятий на підставі наказу №3-к від 02.07.1996, звільнений відповідно наказу №4-к від 31.03.1999;
- з 05.04.1999 по 10.02.2000 ТОВ "Темпобуд ЛТД" прийнятий на підставі наказу №2 від 03.04.1999, звільнений відповідно наказу №4 від 10.02.2000;
- з 25.02.2000 по 20.02.2003 ТОВ "Темпобуд ЛТД" прийнятий на підставі наказу №55 від 25.02.2000, звільнений відповідно наказу №2 від 03.04.2003.
Судом досліджена копія трудової книжки НОМЕР_2, з якої вбачається (окрім іншого) :
- запис №14 щодо звільнення з совхозу "Озерянський" не містить року видачі наказу;
- запис №30 про прийняття на роботу в СП "Віктор-4", виправлено місць прийняття на роботу, не зазначено рік наказу;
- запис №41 звільнений 20.02.2003, тоді як наказ про звільнення від 03.04.2003.
Згідно вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до пункту 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162), передбачено "(мовою оригіналу) 2.17. В трудовые книжки по месту работы вносятся отдельной строкой со ссылкой на дату, номер и наименование соответствующих документов следующих документов следующие записи: а) о времени службы всоставе Вооружонных Сил СССР, в органах Комитета государственной безопасности СССР и Министерства внутренних дел СССР, во всех видах охраны, где на проходящих служб распространяется законодательство о труде и государственное социальное страхование с указанием даты призыва (зачисления) и даты увольнения со службы; б) о времени обучения в профессионально-технических и других училищах, на курсах и в школах по повышению квалификации, по переквалификации и подготовке кадров; в) о времени обучения в высших и средних специальных учебных заведениях (включая и время работы в студенческих отрядах, на производственной практике и при выполнении научно-исследовательской хоздоговорной тематики), партийных школах, профдвижения и о времени пребывание в аспирантуре клинической ординатуре, кроме случаев, указанных в п. 2.15 настоящей Инструкции; г) о работе в качестве члена колхоза - в тех случаях, когда действующим законодательством предусмотрен зачет этой работы в общий трудовой стаж рабочих и служащих. Предусмотренные в настоящем пункте записи вносятся в трудовую книжку до занесения сведений о работе на данном предприятии".
Аналіз встановлених обставин справи, з урахуванням наведених вище норм (чинних на час внесення відповідних записів до трудової книжки) дає підстави вважати, що посилання відповідача в частині внесених записів з порушеннями до трудової книжки позивача є частково обґрунтованими, зокрема: запис №14 щодо звільнення з совхозу "Озерянський" не містить року видачі наказу, що на переконання суду, не дозволяє зарахувати період роботи з 04.04.1983 по 14.04.1983 до стажу роботи позивача.
Щодо іншої частини трудового стажу, суд зазначає наступне.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (надалі - Інструкція).
В силу п.2.4 Інструкції 2.4. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п.2.6 Інструкції).
Відповідно до пунктів 2.8 та 2.15 Інструкції, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
В ході судового розгляду справи, окрім іншого було встановлено, щодо запису №30 про прийняття на роботу в СП "Віктор-4", виправлено місць прийняття на роботу, не зазначено рік наказу; запис №41 "звільнений 20.02.2003", тоді як наказ про звільнення датовано 03.04.2003.
Суд зауважує, що записи в трудовій книжці позивача №30 та №41 про прийняття і звільнення з роботи, внесені з порушенням вимог Інструкції.
Таким чином, суд не вбачає підстав для можливості зарахування до страхового стажу позивача періодів з 17.02.1994 по 31.05.1994, з 25.02.2000 по 20.02.2003, за умови не підтвердження вказаних відомостей відповідними довідками, копіями наказів.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи судом дослідженні решта записів трудової книжки щодо періодів роботи позивача з 12.05.1977 по 26.10.1978, з 19.07.1982 по 05.03.1983, з 18.07.1983 по 26.08.1983, з 18.09.1983 по 14.10.1983, з 29.10.1983 по 30.05.1984, з 28.08.1984 по 13.09.1984, з 23.05.1985 по 16.07.1987, з 08.06.1995 по 28.06.1996, з 01.07.1996 по 31.03.1999, з 05.04.1999 по 10.02.2000 та не встановлено, обставин, що свідчать в підтвердження позиції відповідача про неможливість їх зарахування до загального страхового стажу роботи ОСОБА_3
Так, суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Згідно статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно статті 90 цього КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що у позивача наявний необхідний страховий стаж 25 років при досягненні 60-річного віку, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи в призначенні пенсії діяв неправомірно.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при винесенні рішення у формі протоколу, щодо не зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_3 спірних періодів роботи, а позивач частково довів позовні вимоги, тому з урахуванням встановлених у справі обставин, позов задовольняється частково, що підтверджено доказами, які перевірено судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3.
Зобов'язати Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_3 з 29.09.2018 року зарахувавши стаж роботи згідно записів трудової книжки періоди з 12.05.1977 по 26.10.1978, з 19.07.1982 по 05.03.1983, з 18.07.1983 по 26.08.1983, з 18.09.1983 по 14.10.1983, з 29.10.1983 по 30.05.1984, з 28.08.1984 по 13.09.1984, з 23.05.1985 по 16.07.1987, з 08.06.1995 по 28.06.1996, з 01.07.1996 по 31.03.1999, з 05.04.1999 по 10.02.2000.
В решті задоволення позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1)
Відповідач: Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. М. Леонтовича, 51, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 41247206)
Повний текст рішення складено 06.05.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович