м. Вінниця
06 травня 2019 р. Справа № 120/908/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Бершадське ОУПФУ, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що Бершадське ОУПФУ протиправно вже вкотре відмовляє йому у виплаті додаткової пенсії відповідно ст. 50, 53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до рішення Конституційного Суду №6-р/2018 від 17.07.2018. У зв'язку з чим останній звернувся до суду з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, яка призвела, до не нарахування та невиплати починаючи з 17.07.2018 року додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до рішення КСУ №6-р/2018 від 17.07.2018 року ст.53, 50 Закону №796-ХІІ в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум пенсії, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду у Вінницькій області починаючи з 17.07.2018 року відповідно до рішення КСУ №6-р/2018 від 17.07.2018 року і по день припинення такого права ОСОБА_1 провести перерахунок- донарахування неотриманої суми додаткової - пенсії, виплатити та виплачувати додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50,53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакціях чинних до внесення змін Законом №76-УІІІ в розмірі, що дорівнює 75 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум пенсії, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою суду від 20.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.04.2019 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вказали, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), він неодноразово звертався із заявами до Бершадського ОУПФУ щодо перерахунку з 17 липня 2018 року його додаткової пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 та йому було відмовлено в зазначеному перерахунку у зв'язку із відсутністю правових підстав для його проведення.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76- VIII (надалі - Закон № 76-VIII), згідно підпункту 9 пункту 4 якого статтю 50 Закону №796-ХІІ викладено в такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України "
Законом № 76-VIII також внесено зміни і до статті 53 Закону N7796-ХІІІ, зокрема згідно підпункту 12 пункту 4 Закону № 76-VІІІ статтю 53 Закону №796- XII викладено у такій редакції: "Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім 'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність ".
Отже, з 01.01.2015 року законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати розмір додаткової пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та обмежив виплату зазначеної пенсії та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність".
З 17 липня 2018 року Конституційний Сул України відновив дію ст. 53 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла до внесення до неї змін Законом № 76-VІІІ, тобто з 17 липня 2018 року розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника не обмежується розміром та не залежить від інших доходів.
Проте, відновлення Конституційним Судом України з 17 липня 2018 року дію ст.53 Закону №796-ХІІ у редакції, яка діяла до 01.01.2015 рід аж ніяк не вплинула на розмір додаткової пенсії ОСОБА_1, оскільки розмір зазначеного виду пенсії у позивача ніколи не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тобто із набуттям з 01.01.2015 року чинності Закону № 76-VІІІ, яким було встановлено граничний розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи на рівні 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, розмір додаткової пенсії ОСОБА_1 не зменшився і не збільшився: як був так і залишився на рівні 227,76 грн. Про зазначений факт свідчить довідка Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 03.04.2019 №1127/09-39/02-1.
Відповідно до постанови КМУ від 23 листопада 2011 року №1210 розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особи, яка має II групу інвалідності пов'язаної з Чорнобильською катастрофою становить 227,76 грн.
Зміни, які були внесені Законом № 76-VIII до ст. 50 Закону №796-ХІІ на даний час є чинними, адже вони не визнані Конституційним Судом України як такі, що не відповідають Конституції України, не скасовані у законодавчому порядку.
11.04.209 до суду надійшла відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідно посвідчення НОМЕР_2 від 06.08.2009.
Листом від 01.02.2019 №Б-3 Бершадське ОУПФУ, розглянувши заяву позивача від 03.01.2019, повідомило, що правових підстав для виконання постанови Чечельницького районного суду Вінницької області від 14.07.2011 по справі №2-а-2963/11 не має, оскільки зазначене судове рішення виконано в повному обсязі ще в 2011 року. Також повідомили, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується відповідно до вимог ст.50 ЗУ 28.02.1991 №796-ХІІ в розмірі визначеному постановою КМУ від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначили, що оскільки позивач має ІІ групу інвалідності щодо якої встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, йому нараховується та виплачується додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 227,76 грн.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати та не перерахунку з 17.07.2018 пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ст. 50 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.01.2015 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 53 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.01.2015 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
З 01.01.2015 Законом N 76-VIII статтю 50 Закону № 796-XII викладено у наступній редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно статті 53 Закону № 796-XII в редакції Закону N 76-VIII від 28.12.2014 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення порядку призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом №796.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (надалі Порядок 1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Як наслідок, суд вважає обґрунтованим здійснення відповідачем нарахування та виплати пенсій позивачам в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного суду України від 17.07.2018 р. №6-р/2018 по справі №1-11/2018 (3830/15), визнані неконституційними, зокрема, стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким:
1) текст статті 53 було викладено у такій редакції:
"Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";
2) Статтю 60 було викладено у такій редакції:
"Стаття 60. Право вибору пільг та компенсацій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України".
Зазначеним рішенням також установлено порядок його виконання, та вказано, що застосуванню підлягають статті 53 та 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, а саме:
"Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".
Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".
В пункті 7 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, зокрема, що Закон №76-VIII в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом №796-XII, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Отже, наведеним рішенням у статті 53 Закону №796-XII визнано неконституційним саме обмеження максимальним розміром додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи. В той же час, положення ст.50 Закону №796-XII та п.26 розділу VІ "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, що делегує повноваження щодо визначення умов, порядку призначення та розмірів відповідних пенсійних виплат Кабінету Міністрів України, неконституційними не визнавались, а тому, також є чинним та не визнаний неконституційним пункт 15-1 Порядку №1210.
Висновки у вказаному рішенні Конституційного Суду України стосуються інших правовідносин та не відносяться до предмету розгляду даної справи.
Так, відновлення Конституційним Судом України з 17 липня 2018 року дії ст. 53 Закону №796-ХІІ у редакції, яка діяла до 01.01.2015 не вплинуло на розмір додаткової пенсії ОСОБА_1, оскільки розмір зазначеного виду пенсії у позивача не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особи, яка має II групу інвалідності пов'язаної з Чорнобильською катастрофою становить 227,76 грн. Яка і на даний час встановлена позивачеві як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно довідки Бершадського ОУПФУ від 03.04.2019 №1127/09-39/02-1.
Слід зауважити, що зміни, які були внесені Законом № 76-VIII до ст. 50 Закону №796-ХІІ на даний час є чинними, адже вони не визнані Конституційним Судом України як такі, що не відповідають Конституції України, не скасовані у законодавчому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у перерахунку та виплаті позивачеві додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, діяв в межах своїх повноважень на виконання вимог Закону №796-XII та Порядку №1210, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області починаючи з 17.07.2018 року відповідно до рішення КСУ №6-р/2018 від 17.07.2018 року і по день припинення такого права ОСОБА_1 провести перерахунок- донарахування неотриманої суми додаткової - пенсії, виплатити та виплачувати додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50,53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакціях чинних до внесення змін Законом №76-УІІІ в розмірі, що дорівнює 75 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум пенсії, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1)
Відповідач: Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40382655)
Повний текст рішення суду складено 06.05.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович