Справа № 810/2509/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.
24 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.06.2016 №5,
У липні 2017 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду першої інстанції із позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.06.2016 №5.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Першим заступником прокурора Київської області, подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції помилково визнав встановленим факт зловживання заявником своїми правами учасника справи, що виявилось у повторній неявці у судове засідання без повідомлення причин неприбуття, тобто вчинення дій, які суперечать завданню адміністративного судочинства та безпідставно застосував до поданої позовної заяви наслідки, передбачені ч.3 ст. 45 КАС України
Крім того, апелянт вказує, що у відповідності до вимог ч.3 ст.194 КАС України 03.08.2018 до суду першої інстанції надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача за наявними матеріалами.
Від третьої особи ТОВ «Лотос» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтовано неможливістю взяти участь в судовому засіданні через перебування в іншому судовому засіданні представника товариства.
Відповідно до ст.313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки визнано судом поважними.
Колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вважав встановленим факт зловживання заявником своїми правами учасника справи, що виявилось у повторній неявці у судове засідання без повідомлення причин неприбуття, тобто вчинення дій, які суперечать завданню адміністративного судочинства, а тому застосовав до поданої позовної заяви наслідки, передбачені ч.3 ст.45 КАСУ
Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, адміністративний позов особи, яка є суб'єктом владних повноважень, може бути залишений без розгляду у разі неявки без поважних причин позивача та у разі, якщо його не прибуття у судові засідання перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду суд повинен з'ясувати чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд справи; наявність/ відсутність поважних причини неприбуття позивача, наявність/відсутність заява позивача про розгляд справи за його відсутності та чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 21.05.2018. Зазначеною ухвалою суду першої інстанції також визнано обов'язковою явку прокурора в підготовче засідання (том 1 а.с. 114).
В судове засідання 14.12.2018 представник прокуратури не з'явився.
В подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.01.2019.
25.01.2019, з огляду на неявку позивача, у судовому засіданні у справі № 810/2509/17 оголошено перерву до 14.02.2019 (а.с.145).
14.02.2019 року представник прокуратури у судове засідання не з'явився.
Про час, дату та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (повістки) ( том 2 а.с.2, 141, 150).
Пунктом 9 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 2 ст. 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
У свою чергу, частиною 3 ст. 45 КАС України визначено, що у разі визнання зловживанням процесуальними правами подання скарги, заяви, клопотання, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Тобто, положення ч.3 ст.45 КАС України можуть бути застосовані в разі визнання зловживанням процесуальними правами звернення до суду зі скаргою, заявою чи клопотанням з метою, що суперечить завданню адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції зазначав, що неявки позивача у судове засідання є такими, що мають систематичний характер, а тому вказував, що позивачем було допущено зловживання наданими йому процесуальними правами та вважав наявним підстави для застосування до позовної заяви наслідків, передбачених ч.3 ст. 45 КАС України.
Тобто, судом першої інстанції зловживанням процесуальними правами визнано саме неявку позивача у судове засідання, а не подання позовної заяви, як то передбачено положеннями ч. 3 ст. 45 КАС України.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що систематична неявка в судове засідання позивача викликає сумнів щодо добросовісного користування процесуальними правами, так як зловживанням процесуальними правами є також вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, тобто суд, може за наявності підстав розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що питання неявки в судове засідання позивача, зокрема, наслідки такої неявки, регулюються положеннями ст. 205, 240 КАС України.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що суд першої інстанції при залишенні даного позову без розгляду порушив норми процесуального права.
Крім того, в силу ч. 5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Тобто, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи (ч. 5 ст. 205 КАС України).
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
При цьому, колегія суддів зауважує, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 про призначення судового засідання для розгляду даної справи по суті явка в судове засідання позивача не визнавалася обов'язковою.
В свою чергу, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не наведено чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи, які саме не з'ясовані обставини у справі не дають можливості ухвалити законне судове рішення та не зазначено про підстави неврахування клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, яке наявне в матеріалах справи (том 1 а.с.140).
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви Першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.06.2016 №5 - без розгляду.
Так, згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати.
Справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.06.2016 №5 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 24.04.2019.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю.Кучма