Ухвала
Іменем України
19 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 398/3248/18
провадження № 61-7185ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Суровицької Л. В., у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення збитків,
Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень
У жовтні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення збитків у розмірі 4 987 610,47 грн.
З метою забезпечення позову просив накласти арешт на нерухоме майно, що на належить праві власності відповідачу ОСОБА_4
Ухвалою Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від
11 жовтня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на:
- 22/25 частини будівлі та споруди, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1;
- нежитлову будівлю головного корпусу, за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2;
- 57/100 частини нежитлової будівлі контори, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3;
- 3/5 частини приміщень магазинів непродовольчих товарів загальною площею 195,7 кв.м, 2 черга - 4 приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4;
- земельну ділянку площею 0,13 га, кадастровий номер НОМЕР_5, для будівництва та обслуговування туристичного комплексу, за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_6;
- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 34974915, що на праві приватної власності належать
ОСОБА_4
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити у подальшому виконання можливого судового рішення про задоволення позову, а оскільки накладення арешту на спірне майно є співмірним видом забезпечення позову із заявленими позивачем позовними вимогами наявні правові підстави для задоволення його заяви.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду питання щодо забезпечення позову.
Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про накладення арешту не з'ясував вартість спірного нерухомого майна, не дослідив співмірність виду забезпечення позову заявленим ним позовним вимогам, а відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій вона просила скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, визначивши, що постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає, порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та обмежив її право на доступ до правосуддя. У порушення вимог статей 374-380 ЦПК України суд, ухвалюючи оскаржувану постанову не розглянув справу у спосіб, передбачений ЦПК України, зокрема, не скасував ухвалу районного суду з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову. Судом не були враховані правові висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід
21 листопада 2018 року (справа №752/6255/18) щодо розгляду аналогічних спірних правовідносин. Крім того, у порушення пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України суд не навів обгрунтованих мотивів за яких він дійшов зазначеного висновку.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.
На підставі вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу до районного суду для продовження розгляду питання щодо забезпечення позову, апеляційний суд правильно виходив із того, що суд першої інстанції у порушення вимог цивільно-процесуального законодавства належно не обгрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, у наведений вище спосіб, і не встановив, чи є обраний вид забезпечення співмірним із заявленими позовними вимогами,що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність ухваленого судового рішення не впливають, а зводяться лише до незгоди заявника з заявленими до неї позовними вимогами.
Крім того, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2019 року (справа № 398/3248/18) заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на 22/25 частини будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1; нежитлову будівлю головного корпусу, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2; 57/100 частини нежитлової будівлі контори, розташованої на АДРЕСА_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3; нежитлове приміщення по АДРЕСА_5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 34974915, що на праві приватної власності належать
ОСОБА_4
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від
12 квітня 2019 року (справа № 398/3248/18) позов ОСОБА_5 до
ОСОБА_4 залишено без розгляду. Скасовано, вжиті на підставі ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2019 року заходи забезпечення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи наведене, постанова Кропивницького апеляційного суду від
26 лютого 2019 року ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необгрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого
2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення збитків, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
В.О. Кузнєцов
А.С. Олійник