Справа № 346/4332/18
Провадження № 2/346/224/19
09 квітня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
головуючого судді Беркещук Б.Б.,
за участі секретаря Вербіщук О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2»юк ОСОБА_3, ОСОБА_2»юк ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що 13 лютого 2016 року помер її батько ОСОБА_2. 18 вересня 2014 року у Мишинській сільській раді Коломийського району її, позивача, батько склав заповіт, у відповідності до якого все майно та майнові права, які належали йому на момент складання заповіту та майно, що належало йому в майбутньому і взагалі все те, на що за законом він мав право, заповів, їй позивачу ОСОБА_1.
Вказує, що на день смерті ОСОБА_7 йому належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с. Мишин вул. Довбуша, 16 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок. Даний житловий будинок її батьки збудували разом за власні кошти.
Станом на 01 липня 1990 року в житловому будинку, в с. Мишин вул. Довбуша, 16 були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору - ОСОБА_2, вона, позивач ОСОБА_1, та відповідачі по справі: ОСОБА_2»юк ОСОБА_3 (мама позивача), ОСОБА_2»юк ОСОБА_4 (брат позивача ), ОСОБА_2»юк ОСОБА_8 (сестра позивача).
З метою оформлення спадщини після смерті батька вона, позивач, звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок, однак отримала відмову, так як у спадкодавця не була виділена частка в колгоспному дворі. За таких умов їй рекомендовано звернутися до суду.
Зазначає, що ОСОБА_5 (ОСОБА_2»юк) ОСОБА_9, ОСОБА_2»юк ОСОБА_4 та ОСОБА_10 написали нотаріально посвідчені заяви про відмову від спадкового майна на її, позивача ОСОБА_1, користь.
Просить суд визнати за нею, позивачем ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Мишин по вул. Довбуша, 16 в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька - ОСОБА_7, якмий помер 13.02.2016 р.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, її представник адвокат ОСОБА_11 подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовільнити.
Відповідачі ОСОБА_12»юк П.А, ОСОБА_2»юк М.Д., ОСОБА_1 подали заяви до суду про розгляд справи у їх відсутності, не заперечують щодо задоволення позовних вимог .
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.
Згідно з положеннями ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його або обмежений у здійсненні.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що за заповітом чи за законом особа має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі котрої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою с. Мишин вул. Довбуша, 16 Коломийського району належав колгоспному двору, головою якого був батько позивача - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Коломийської районної ради народних депутатів № 112 від 23 травня 1990 р. (а.с.106), та довідкою Мишинської сільської ради № 078/06-06/06 від 10.03.2016 (а.с.12)
Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору - ОСОБА_2, та члени колгоспного двору: позивач ОСОБА_1, відповідачі по справі: ОСОБА_2»юк ОСОБА_3 (мати позивача), ОСОБА_2»юк ОСОБА_4 ( брат позивача), ОСОБА_2»юк ОСОБА_8 ( сестра позивача ), ОСОБА_6 (онук голови колгоспного двору ), що підтверджується довідкою з Мишинської сільської ради Коломийського району від 10.03.2016 р.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення, мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві були зареєстровані та проживали ОСОБА_7, ОСОБА_1Д, ОСОБА_2»юк П.А., ОСОБА_2»юк М.Д., ОСОБА_2»юк Г.Д., ОСОБА_1Д, то кожному з них належало по 1/6 частині вищезгаданого будинковолодіння .
Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 1233, 1234 ЦК України, 18 вересня 2014 року у Мишинській сільській раді Коломийського району, ОСОБА_2 склав заповіт, як розпорядження на випадок смерті у відповідності до якого все майно та майнові права, які належали йому на момент складання заповіту та майно, що належало йому в майбутньому і взагалі все те, на що за законом мав право, заповів позивачу ОСОБА_1.(а.с.8).
13 лютого 2016 року батько позивача ОСОБА_2 помер, про що 15 лютого 2016 року складено відповідний актовий запис за № 7 (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_7І . відкрилась спадщина за заповітом до складу котрої входить і 1/6 частина житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою с. Мишин вул. Довбуша, 16 Коломийського району Івано-Франківської області.
Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 фактично прийняла позивач ОСОБА_1Д, постійно проживаючи із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Мишинської сільської ради Коломийського району № 078/06-06/06 від 10.03.2016 (а.с.12).
Спадкоємиця, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, як передбачено ст. 1241 ЦК України є дружина спадкодавця вона ж відповідач ОСОБА_12»юк П.А., яка подала до суду заяву, в котрій визнала позовні вимоги в повному обсязі.(а.с.100).
Інші члени колгоспного двору ОСОБА_2»юк М.Д., ОСОБА_1, та ОСОБА_5 на належні їм частки у майні колишнього колгоспного двору не виділили, на власність у спірному домоволодінні не претендують, і не заперечують щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Довбуша, 16 с. Мишин Коломийського району за позивачем ОСОБА_1, про що подали нотаріусу відповідні заяви (а.с.21,22,23).
З метою оформлення спадщини позивач звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_13 із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус не взмозі видати ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок у зв'язку з тим, що право встановлювальний документ виданий на голову колгоспного двору ОСОБА_2»юка Д.І. , а частку померлого та інших членів колгоспного двору не виділено, про що вказав у відповідному листі(а.с.14)
Згідно звіту про оцінку нерухомого майна ТОВ «Віконт -Консалтинг» від 17 серпня 2018 року оціночна вартість житлового будинку (літ. А) з належними до нього спорудами : літня кухня (Б), стодола (В), стайня (Г), підвал (Б1), вбиральня(Д), огорожа(№1), вимощення(І), криниця (№ІІ) становить 243 387 грн. (а.с.27-28)
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до переконання, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно слід задовільнити в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 346,347,392,1222,1234,1268 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, ст.ст. ст.ст. 247ч.2,268,273,354 ЦПК України,-
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нерухоме майно - житловий будинок та господарські будівлі і споруди: літню кухню, стодолу, стайню, підвал, вбиральню, огорожу, вимощення, криницю за адресою: вул. Довбуша, 16, с.Мишин Коломийського району Івано-Франківської області, оціночною вартістю 243 387 (двісті сорок три тисячі триста вісімдесят сім) гривень, що залишились після смерті ОСОБА_7, померлого 13 лютого 2016 року в с.Мишин Коломийського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, 78280, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1.
ОСОБА_12»юк ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, 78280, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2;
ОСОБА_12»юк ОСОБА_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, 78280, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3.
ОСОБА_5, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, 78620, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4;
ОСОБА_6, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, 78280, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_5.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2019 року.
Суддя Беркещук Б. Б.