Постанова від 19.03.2019 по справі 910/10553/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 910/10553/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Тодосієнко В.М., Вичівська О.Ю.

відповідача - Таболін О.С.

третьої особи-1 - Колток О.М.

третьої особи-2 - Гуцева Л.О.

третьої особи-3 - Пелепецький В.Д

третьої особи-4 - Гуленко Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної іпотечної установи

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 р. (повне рішення складено 30.11.2018 р.)

у справі № 910/10553/18 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Державної іпотечної установи

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Кабінету Міністрів України

2. Міністерства фінансів України

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Національного банку України

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про дострокове припинення відносин позики

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з 25.01.2016 р. відносин позики, що склались між позивачем та відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів: № ДД-205/2014 від 24.03.2014 р., № ДД-230/2014 від 27.03.2014 р., № ДД-750/2014 від 05.09.2014 р., № ДД-751/2014 від 08.09.2014 р., № ДД-758/2014 від 09.09.2014 р., № ДД-759/2014 від 09.09.2014 р. та "Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "А3", "В3", "С3", "D3" Державної іпотечної установи від 2013".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що продовження відносин позики, що існують між Державною іпотечною установою та АТ «Дельта банк», призводить до порушення права Державної іпотечної установи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 р. у справі № 910/10553/18 у задоволенні позову Державної іпотечної установи відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що обраний позивачем спосіб захисту стосується дострокового припинення правовідносин позики щодо зобов'язань позивача за борговими цінними паперами, що встановлені Проспектом емісії.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 р. апеляційну скаргу Державної іпотечної установи у справі № 910/10553/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10553/18 та призначено до розгляду на 21.02.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 19.03.2019 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

27.02.2013 р. між АТ «Дельта Банк» (далі - банк) та Державною іпотечною установою (далі - клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 26/995-070 (далі - договір банківського рахунку).

Відповідно до п. 1.1 договору банківського рахунку банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26502000000995 та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з Тарифами Банку на банківські послуги, які доведені клієнту в момент підписання цього договору. Підписання цього договору клієнтом підтверджує, що ознайомлений з тарифами та немає жодних заперечень щодо них.

Згідно з п. 1.2 договору банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України.

24.03.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-205/2014, згідно з п. 1.1 якого банком прийнято у власність 2000 шт. облігацій підприємств ISIN UA 4000178438, датою погашення 12.12.2018 р., серії АЗ, на загальну вартість 204142460,00 грн.

27.03.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-230/2014, згідно з п. 1.1 якого банком прийнято у власність 2998 шт. облігацій підприємств ISIN UA 4000178438, датою погашення 12.12.2018 р., серії АЗ, на загальну вартість 306231339,58 грн.

09.09.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-759/2014, згідно з п. 1.1 якого банком прийнято у власність 2700 шт. облігацій підприємств ISIN UA 4000178438, датою погашення 15.12.2020 р., серії СЗ, на загальну вартість 274989465,00 грн.

09.09.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-758/2014, згідно з п.1.1 якого банком прийнято у власність 1000 шт. облігацій підприємств ISIN UA 4000178446, датою погашення 18.11.2020 р., серії ВЗ, на загальну вартість 101847950,00 грн.

08.09.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-751/2014, згідно з п. 1.1 якого банком прийнято у власність 4500 шт. облігацій підприємств ISIN UA 4000178446, датою погашення 18.11.2020 р., серії ВЗ, на загальну вартість 458198640,00 грн.

05.09.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-750/2014, згідно з п.1.1 якого банком прийнято у власність 4500 шт. облігацій підприємств ISIN UA 4000178446, датою погашення 18.11.2020 р., серії ВЗ, на загальну вартість 457847280,00 грн.

У зв'язку із відкликанням банківської ліцензії за заявою Державної іпотечної установи кредиторські вимоги в розмірі 3332921190,01 грн акцептовані АТ «Дельта Банк» та включені до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 р., строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» було продовжено по 02.10.2015 р. включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 р. за № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 р. № 181, яким розпочато процедуру ліквідації банку з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» Кадирову В.В.

20.02.2017 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 619, яким продовжено строк ліквідаційної процедури до 04 жовтня 2019 року.

Отже до банку, як спеціального суб'єкту господарювання, може застосовуватись виключно законодавство, яке передбачає порядок та спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Державна іпотечна установа не може розпоряджатись отриманою позикою, оскільки позичені грошові кошти перейшли у володіння, користування і розпорядження АТ «Дельта Банк», який визнано неплатоспроможним і знаходиться в стані ліквідації, відтак продовження відносин позики з відповідачем, на думку позивача, призводить до порушення його права.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

За змістом ст. 195 ЦК України законодавство України виділяє як окрему групу цінних паперів - боргові цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» рішення про емісію облігацій підприємств приймається відповідним органом управління емітента згідно з нормами законів, що регулюють порядок створення, діяльності та припинення юридичних осіб відповідної організаційно-правової форми, а кошти, залучені від емісії цільових облігацій підприємств, використовуються на цілі, визначені проспектом або рішенням про емісію таких облігацій.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Так, зобов'язанням Державної іпотечної установи (емітента) по відношенню до АТ «Дельта Банк» (власника облігацій підприємств) є Проспект емісії згідно з яким:

- для Державної іпотечної установи зобов'язанням є умови закритого (приватного) розміщення облігацій підприємств;

- для Банку - зобов'язання власника цінного паперу у разі його купівлі.

Зобов'язання сторін за договором банківського рахунку вказані у п. п.1.1, 1.2 цього договору, відповідно до яких:

- АТ «Дельта Банк» зобов'язаний обслуговувати рахунок на банківські послуги (приймання, зарахування коштів, виконання розпоряджень клієнта, проведення інших операцій);

- Державна іпотечна установа зобов'язана оплатити такі банківські послуги згідно з тарифами банку.

Позивач вважає, що між сторонами у справі виникли правовідносини позики.

Як вбачається з матеріалів справи, договір позики між позивачем і відповідачем не укладався, також умовами укладених між сторонами по справі договорів не передбачена наявність правовідносин позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та якості.

Таким чином, суттєвою умовою правовідносин позики законодавцем визначено наявність факту передачі у власність грошей або визначених родовими ознаками речей під зобов'язання повернення. У даному випадку такий факт відсутній.

Оскільки відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу придбано цінні папери позивача (хоча і боргові за своєю економічною природою), а не надано грошові кошти або інші речі під зобов'язання їх повернення, відсутні правові підстави для твердження про виникнення між сторонами по справі правовідносин позики, які врегульовані параграфом першим глави 71 Цивільного кодексу України.

Фактично, позивач, в якості емітента, та відповідач, в якості першого власника цінних паперів, емітованих позивачем, є учасниками ринку цінних паперів. Відповідно їх правовідносини знаходяться у сфері розміщення, обігу та обліку цих цінних паперів.

Відповідач, як власник цінних паперів, емітованих позивачем, має право володіти, користуватись та розпоряджатись ними на власний розсуд. Крім того, відповідач має право у встановлені проспектами емісії строки отримати від позивача грошові кошти у розмірі номінальної вартості облігацій та нарахованих на них процентів. В свою чергу, позивач обтяжений цивільно-правовим зобов'язанням у встановлені проспектами емісій строки здійснити погашення емітованих ним цінних паперів та сплатити грошові кошти у розмірі номінальної вартості та нарахованих процентів власникам цих облігацій на дату здійснення погашення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" погашенням емісійних цінних паперів є сукупність дій емітента та власників цінних паперів, що здійснюються в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та пов'язані з виконанням емітентом зобов'язань за борговими емісійними цінними паперами та іншими емісійними цінними паперами в установлених законом випадках шляхом виплати власникам таких цінних паперів номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг), або конвертації цінних паперів у строки, передбачені проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів, та скасування реєстрації випуску цінних паперів.

Таким чином, на час розгляду даної справи погашення емітованих позивачем облігацій не відбулось.

Виходячи з цього, неможливо припинити правовідносини позики, які фактично не існують між сторонами укладених угод.

Крім правовідносин власника та емітента облігацій між позивачем та відповідачем на підставі раніше укладеного ними договору № 26/995-070 від 27.02.2013 р. склались правовідносини щодо відкриття банківського рахунку.

За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий клієнту рахунок грошові кошти, що на нього надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі з цього рахунку грошових сум тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Вбачається, що грошові кошти, отримані від продажу облігацій, зберігались на поточному рахунку № 26502000000995, відкритому позивачу відповідно до умов договору банківського рахунку № 26/995-070 від 27.02.2013 р.

Постановою правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 р. відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних банків і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів рішенням № 51 від 02.03.2015 р. запроваджено у відповідача з 03.03.2015 р. тимчасову адміністрацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Отже, з моменту введення до відповідача тимчасової адміністрації позивач в межах законодавчих приписів фактично був позбавлений можливості користуватись власними грошовими коштами, які обліковувались на його поточному рахунку.

Постановою правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 р. відкликано банківську ліцензію відповідача та започатковано процедуру його ліквідації.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів (у тому числі) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

Таким чином, доводи скаржника про зарахування його грошових коштів на рахунок відповідача є помилковим, оскільки у даному випадку відбулось відображення у бухгалтерському обліку відповідача прийнятого рішення про акцептування вимог, а не про реальне перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Стосовно доводів скаржника про припинення відносин позики, які виникли на підставі Проспекту емісії облігацій серії «Z2», «АЗ», «ВЗ», «СЗ», «ЭЗ» Державної іпотечної установи від 2013 року, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 13, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» проспект цінних паперів - документ, який оформлюється при здійсненні публічної пропозиції цінних паперів та містить інформацію відповідно до вимог, визначених законом. Погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів, що здійснюються в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та пов'язані з виконанням емітентом зобов'язань за борговими емісійними цінними паперами та іншими емісійними цінними паперами в установлених законом випадках шляхом виплати власникам таких цінних паперів номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг), або конвертації цінних паперів у строки, передбачені проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів, та скасування реєстрації випуску цінних паперів.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Відповідно до п. 4.2.1 Проспекту емісії характеристика облігацій серії «Z2», «АЗ», «ВЗ», «СЗ», « 03» - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням.

Як передбачено п. 4.5 Проспекту емісії, власники облігацій мають права, передбачені чинним законодавством, зокрема: отримати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення та отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігацій, що йому належать, після закінчення кожного відсоткового періоду.

Відповідно до п. 4.9 Проспекту емісії погашення облігацій здійснюється протягом одного банківського дня:

Серія « 7» - 21 листопада 2018 року;

Серія «АЗ» - 12 грудня 2018 року;

Серія «ВЗ» - 18 листопада 2020 року;

Серія «СЗ» - 15 грудня 2020 року;

Серія « 03» - 14 грудня 2023 року.

Згідно з ч. 4.9.1 Проспекту емісії дострокове погашення облігацій відповідної серії може бути здійснене за рішенням емітента у разі дострокового викупу 100% облігацій цієї серії. Рішення про дострокове погашення облігацій приймається Правлінням Державної іпотечної установи.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦК України).

За змістом Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 № 2998, забороняється вносити зміни до проспекту емісії облігацій в частині зменшення обсягу прав, які надаються власникам облігацій, кількості облігацій, щодо яких прийнято рішення про розміщення, зміни умов розміщення, встановлених проспектом емісії облігацій.

Вбачається, що АТ «Дельта Банк» є власником частини облігацій підприємств всього випуску за проспектом емісії, жодних рішень про дострокове погашення облігацій Державна іпотечна установа не приймала, відмову від розміщення не заявляла, анулювання випуску облігацій не відбувалось, конвертація облігацій не відбувалась, тобто відсутні правові підстави для дострокового погашення облігацій відповідної серії.

Зазначене свідчить, що зобов'язання, які встановлені Проспектом емісії 2013 року, продовжують існувати, і мають виконуватися відповідно до його умов.

Окрім цього, на виконання ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», п. 4.2.1, п. 4.5 Проспекту емісії ПАТ «Дельта Банк» має право отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігацій, що йому належать, після закінчення кожного відсоткового періоду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання припиненим з 25.01.2016 р. відносин позики, що склались між позивачем та відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів: № ДД-205/2014 від 24.03.2014 р., № ДД-230/2014 від 27.03.2014 р., № ДД-750/2014 від 05.09.2014 р., № ДД-751/2014 від 08.09.2014 р., № ДД-758/2014 від 09.09.2014 р., № ДД-759/2014 від 09.09.2014 р. та "Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "А3", "В3", "С3", "D3" Державної іпотечної установи від 2013", є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної іпотечної установи задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 р. у справі № 910/10553/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 р. у справі № 910/10553/18.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Державну іпотечну установу.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.04.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна