ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.11.2018Справа № 910/10553/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи за позовом державної іпотечної установи
до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
треті особи , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України
треті особи , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про дострокове припинення відносин позики
за участю представників учасників справи:
позивача: Вичівська О.Ю., Тодосієнко В.М.,
відповідача: Таболін О.С.,
третьої особи1: Колток О.М.
третьої особи 2: не з'явились
третьої особи3: Гузієнко Я.М.
третьої особи 4: Ярошенко А.С.
Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з 25.01.2016 відносин позики, що склались між позивачем та відповідачем на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів: №ДД-205/2014 від 24.03.2014, №ДД-230/2014 від 27.03.2014, №ДД-750/2014 від 05.09.2014,№ДД-751/2014 від 08.09.2014, №ДД-758/2014 від 09.09.2014, №ДД-759/2014 від 09.09.2014 та "Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "А3", "В3", "С3", "D3" державної іпотечної установи від 2013".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10553/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.09.2018.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 10.09.2018 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що заявлені у позові підстави не існують для припинення зобов'язань, які по суті не виникали, не підписувались та не оформлялись.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 10.09.2018 представник відповідача подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.09.2018 представник позивача подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України.
Для надання можливості позивачу ознайомитися з поданим відповідачем відзивом, у судовому засіданні з 11.09.2018 до 25.09.2018 оголошувалась перерва.
У судовому засіданні 25.09.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.
У судовому засіданні 25.09.2018 розглянуто клопотання позивача та відповідача про залучення до участі в справі третіх осіб.
Відповідно до частини першої та другої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, а також те, що рішення з даного спору може вплинути на права та обов'язки зазначених осіб, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відкладено підготовче засідання до 06.11.2018.
У судовому засіданні 25.09.2018 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.10.2018 представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи та відповідь на пояснення третьої особи.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.10.2018 представник Національного банку України подав пояснення по справі, в яких проти позову заперечував.
Представник Кабінету Міністрів України 23.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) подав письмові пояснення у справі, в яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.11.2018 представник позивача подав відповідь на пояснення Національного банку України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10553/18 до судового розгляду по суті на 27.11.2018.
Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 27.11.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.
У судовому засіданні 27.11.2018 представник третьої особи1 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 27.11.2018 представник третьої особи3 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Представник третьої особи4 у судовому засіданні 27.11.2018 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.
У судовому засіданні 27.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів №ДД-205/2014 від 24.03.2014, №ДД-230/2014 від 27.03.2014, №ДД-750/2014 від 05.09.2014, №ДД-751/2014 від 08.09.2014, №ДД-759/2014 від 09.09.2014 та №ДД-758/2014 від 09.09.2014 придбано у позивача емітовані останнім облігації серії А3 у кількості 4 565 штук, облігації серії В3 у кількості 10 000 штук та облігації серії С3 у кількості 2 700 штук.
За визначенням пункту другого частини першої статті 195 Цивільного кодексу України та статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігації підприємств є борговими цінними паперами, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк грошові кошти.
Виходячи з наведеного визначення, позивач дійшов хибного висновку, що між ним та відповідачем склались правовідносини позики, примусове припинення яких у судовому порядку складає суть позовних вимог.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та якості.
Таким чином, суттєвою умовою започаткування правовідносин позики законодавцем визначено наявність факту передачі у власність грошей або визначених родовими ознаками речей під зобов'язання повернення. У даному випадку такий факт відсутній.
Оскільки відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу придбано цінні папери позивача (хоча і боргові за своєю економічною природою), а не надано грошові кошти під зобов'язання їх повернення, відсутні правові підстави для твердження про виникнення між сторонами відносин позики, які врегульовані параграфом першим глави 71 Цивільного кодексу України.
Фактично, позивач в якості емітента та відповідач в якості першого власника цінних паперів, емітованих позивачем, є учасниками ринку цінних паперів. Відповідно їх правовідносини знаходяться у площині розміщення, обігу та обліку цих цінних паперів.
На час розгляду справи відповідач як власник цінних паперів, емітованих позивачем, має право володіти, користуватись та розпоряджатись ними на власний розсуд. Крім того, відповідач має право у встановлені проспектами емісії строки отримати від позивача грошові кошти у розмірі номінальної вартості облігацій та нарахованих на них процентів. В свою чергу, позивач обтяжений цивільно-правовим зобов'язанням у встановлені проспектами емісій строки здійснити погашення емітованих ним цінних паперів та сплатити грошові кошти у розмірі номінальної вартості та нарахованих процентів власникам цих облігацій на дату здійснення погашення.
Строком погашення емітованих позивачем облігацій серії А3 є 12.12.2018, серії В3 - 18.11.2020 та серії С3 - 15.12.2020.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» погашенням емісійних цінних паперів є сукупність дій емітента та власників цінних паперів, що здійснюються в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та пов'язані з виконанням емітентом зобов'язань за борговими емісійними цінними паперами та іншими емісійними цінними паперами в установлених законом випадках шляхом виплати власникам таких цінних паперів номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг), або конвертації цінних паперів у строки, передбачені проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів, та скасування реєстрації випуску цінних паперів.
Таким чином, з позитивно-правової точки зору на час ухвалення судового рішення у даній справі погашення емітованих позивачем облігацій не відбулось. Крім того, між позивачем та відповідачем відсутні правовідносини, що регулюються параграфом першим глави 71 Цивільного кодексу України.
Виходячи з цього, суд погоджується з наведеним відповідачем твердженням про неможливість припинення правовідносин, які фактично не існують.
Крім відносин власника та емітента облігацій, між позивачем та відповідачем на підставі раніше укладеного ними договору №26/995-21886 від 11.11.2013 склались правовідносини банківського рахунку.
За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий клієнту рахунок грошові кошти, що на нього надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі з цього рахунку грошових сум тощо.
Відповідно до правових приписів статті 1066 Цивільного кодексу України, пункту 4 статті 342 Господарського кодексу України, пункту 7.1.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на поточних рахунках зберігаються грошові кошти клієнтів банківських установ.
За твердженням позову, грошові кошти, отримані від продажу облігацій відповідачу, весь час зберігались на поточному рахунку №29092700009952, відкритим позивачу відповідачем відповідно до умов договору банківського рахунку №26/995-21886 від 11.11.2013.
Постановою правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних банків і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів рішенням №51 від 02.03.2015 запроваджено у відповідача з 03.03.2015 тимчасову адміністрацію.
Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Таким чином, з моменту введення до відповідача тимчасової адміністрації позивач в межах законодавчих приписів фактично був позбавлений можливості користуватись власними грошовими коштами, які обліковувались на його поточному рахунку.
Постановою правління Національного банку України №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію відповідача та започатковано процедуру його ліквідації, яка врегульована розділом восьмим Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини другої статті 49 восьмого розділу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів (у тому числі) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.
Вимоги позивача на отримання від відповідача грошових коштів акцептовано у розмірі 3 332 921 190,01 грн. (з яких 3 331 947 128,06 грн. - право вимоги грошових коштів, які обліковувались на поточному рахунку) та включено до сьомої черги кредиторів.
В основу обґрунтування позовних вимог покладено твердження про факт перерахування відповідачем грошових коштів з поточного рахунку позивача на власний рахунок №29092700009952. На думку позивача, списання грошових коштів з його поточного рахунку та зарахування на рахунок 2909 є свідченням погашення зобов'язань за емітованими ним облігаціями.
Відповідно до постанови правління Національного банку України №280 від 17.06.2004 на рахунках 2909 обліковується «інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».
Таким чином, твердження позивача про зарахування його грошових коштів на рахунок відповідача є помилковим, оскільки мова у даному випадку йде про відображення у бухгалтерському обліку відповідача прийнятого рішення про акцептування вимог, а не про реальне перерахування грошових коштів з поточного на поточний рахунок.
Безумовним є той факт, що право позивача вільно розпоряджатись належними йому грошовими коштами було порушено у результаті неплатоспроможності відповідача, проте поновити його у правовий спосіб в межах даного судового дослідження неможливо.
Встановивши відсутність покладених в основу позову правових та фактичних підстав, суд відмовляє у його задоволенні повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.11.2018.
Суддя Т.Ю. Кирилюк