Справа № 1-36
2010р.
03 березня 2010 р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі:
головуючого-судді Максимюк Р.Ю.
секретаря Томин О.А.
з участю:
прокурора Данищука Д.М.
підсудного ОСОБА_1
адвокат ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянство України, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений на утриманні 1-на неповнолітня дитина, раніше судимий Коломийським міськрайонний судом 24.04.1997 року за ст. 206 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 04.11.1999 року Коломийським міськрайонний судом за ст. 222 ч. 1 КК України до 2-х років позбавлення волі, у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 185 ч. 1, 342 ч.2, 15 ч. 2, 345 ч.2 КК України .
Підсудній ОСОБА_1 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна.
Як встановлено в судовому засіданні, злочин вчинено при наступних обставинах.
Підсудній ОСОБА_1 24.07.2009 року о 13 год. перебуваючи в с. Корнич, Коломийського району у магазині «Хвилинка» викрав мобільний телефон у ОСОБА_3 марки «Самсунг Е-250» який знаходився на столі та після чого з місця події втік. ОСОБА_3 на таксі приїхала до Коломийський МВ УМВС де звернулась із заявою про те, що підсудній викрав у неї мобільний телефон марки «Самсунг». Проведеними пошуковими заходами було встановлено, що крадіжку вчинив ОСОБА_1, який згідно оперативних даних він перебував біля залізничного вокзалу у м. Коломия. На автомобілі яким приїхала потерпіла, заступник начальника СДІМ Коломийського МВ УМВС ОСОБА_4 та начальник ПС Коломийського МВ УМВС ОСОБА_5, відправилися до вокзалу і побачили, що ОСОБА_1 поїхав на автомобілі НОМЕР_1 в сторону вул.. Бандери. Наздогнавши автомобіль в якому знаходився ОСОБА_1 працівники міліції подали сигнал фарами зупинитись. ОСОБА_1 зупинився, але коли працівники міліції вийшли з автомобіля і направилися до автомобіля ОСОБА_1, той рушив з місця і поїхав в сторону вул.. Мазепи. Він намагався наїхати на потерпілих та спричинити їм тілесні ушкодження. Працівники міліції відскочити в сторону, щоб уникнути наїзду автомобіля. Потерпілі про цей факт повідомили чергового Коломийського МВ УМВС та почали переслідування. ОСОБА_1 на вимоги працівників міліції зупинити автомобіль, не реагував, а навпаки збільшував швидкість, неодноразово виїздив на смугу зустрічного руху, чим створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху та громадян. Переслідування тривало приблизно 1 годину, опісля ОСОБА_1 було затримано працівниками ПС Коломийського МВ УМВС та Коломийської ДСО і направлено в Коломийський МВ УМВС.
Допитаний в якості підсуднього ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав і по суті справи пояснив, що 24.05.2009 року він таксував і один із пасажирів попросив поїхати у с. Корнич, Коломийського району підсудній погодився, і відвіз пасажира в село Корнич до магазину «Хвилинка», він з пасажиром зайшли в магазин за покупками. Виходячи з магазину підсудній взяв з собою телефон який стояв на столі.
Вечором цього ж дня він поїхав на вокзал, оскільки займається таксуванням. Сидячи в автомобілі він почув, що в автомобілі дзвонить телефон він відповів на дзвінок, жіночий голос повідомив, що цей телефон належить їй і що його вкрали.
Коли підсудній їхав по вул. Бандери в м. Коломия він помітив, що за ним їде автомобіль, який сигналить йому фарами, для того щоб він зупинився. Він зупинився і коли побачив, що з автомобіля виходять двоє чоловіків у форменному одязі, він перелякався і почав втікати, при цьому мало не наїхавши на працівників міліції. Після цього він побачив, що його переслідує автомобіль з мигалками, але не зупинявся, оскільки він побоявся. Він втікав близько пів години, поки вистачило бензину, після того як він зупинив автомобіль та вийшовши з автомобіля його було затримано працівниками міліції. У подальшому працівники міліції вилучили у нього вказаний вище мобільний телефон.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться зібраними по справі доказами.
Допитані в якості потерпілих заступник начальника СДІМ Коломийського МВ УМВС ОСОБА_4 та начальник патрульної служби Коломийського МВ УМВС ОСОБА_5 суду пояснили, що близько 22 год. 40 хв. у Коломийський МВ УМВС від гр-ки ОСОБА_3, поступило повідомлення про те, що невідома особа в магазині «Хвилинка», що в с. Корнич, було викрадено її мобільний телефон марки «Самсунг».
Було встановлено, що мобільний телефон викрав ОСОБА_1. Також було встановлено, що він знаходиться у районі залізничного вокзалу в автомобілі таксі, марки ВАЗ 2101 синього кольору. ОСОБА_4, спільно з начальником патрульної служби Коломийського МВ УМВС ОСОБА_5 взяли автомобіль ВАЗ-21099 приватної фірми таксі «Козачок» яким приїхала ОСОБА_3, оскільки всі службові автомобілі були задіяні на маршрутах патрулювання та направились до залізничного вокзалу,
Під'їхавши до вокзалу вони побачили, що ОСОБА_1 сів у свій автомобіль та поїхав. Вони попросили таксиста наздогнати ОСОБА_1, наздогнавши його на вул. Бандери у м. Коломия їх водій подав йому фарами сигнал зупинитись і ОСОБА_1 зупинився, однак мотор у своєму автомобілі не заглушив. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля та пішли у напрямку автомобіля ОСОБА_1 Вони були одягнені в форменний одяг працівників міліції. ОСОБА_5 пішов до автомобіля зі сторони тротуару до передніх дверей пасажира, а ОСОБА_4 напереріз, з переду автомобіля до дверей водія. Однак, ОСОБА_1, побачивши їх у форменному одязі, з автомобіля не вийшов, а навпаки, намагаючись уникнути відповідальності, рушив з місця на великій швидкості прямо на ОСОБА_4, і поїхав в сторону вул.. Мазепи, оскільки ОСОБА_4М у цей момент перебував перед його автомобілем, він відштовхнувшись від капоту відскочив у бік.
Про вказаний факт ОСОБА_4 відразу повідомив чергового Коломийського МВ УМВС і почали переслідувати ОСОБА_1.
У подальшому ОСОБА_1 незважаючи на вимогу працівників міліції на патрульних автомобілях зупинити транспортний засіб - не зупинявся. У процесі переслідування було здійснено маневр об'їзду з лівої сторони з метою зупинки транспортного засобу ОСОБА_1, що призвело до зіткнення. Переслідування ОСОБА_1 тривало близько 1 год., для цього були задіяні патрульні наряди Коломийського МВ УМВС. В подальшому ОСОБА_1 було затримано та доставлено у Коломийський МВ УМВС.
Потерпіла ОСОБА_3 подала заяву в якій просить справу слухати в її відсутності та вказала, що претензій до підсуднього немає і просить його суворо не карати.
Постільки всі учасники процесу суть пред'явленого обвинувачення розуміють правильно, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, цивільний позов відсутній, то суд вважає, постільки ніхто не заперечує, що дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи, є недоцільним.
Таким чином вина підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні доведена повністю, як здобутими доказами під час судового слідства, показаннями потерпілих так і іншими матеріалами справи.
Дії підсуднього ОСОБА_1 відповідають ознакам ст.ст. 185 ч. 1 КК України він скоїв крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна; ст. 342 ч.2 КК України своїми умисними діями він вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків; ст. 345 ч.2 КК України та ст. 15 ч. 2 КК України вчинив замах на умисне заподіяння тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, однак разом з тим суд враховує, що судиться вперше, підсудній у винному себе визнав та у вчиненому щиро розкаюється, позитивно характеризується, є учасником бойових дій в Афганістані, має урядові нагороди. Крім того, на утриманні має неповнолітню дитину, і суд приходить до висновку, що йому потрібно обрати міру покарання не пов'язану з відбуттям покарання застосувавши ст.75 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України суд:
ОСОБА_1, визнати винним за ст.ст. 185 ч. 1; 342 ч. 2; 345 ч. 1; 15 КК України та призначити покарання:
- ст.185 ч.1 КК України штраф в розмірі - 850 (вісімсот п'ятдесять) грн.00 коп. в користь держави;
- ст. 342 ч. 2 КК України штраф в розмірі - 1 190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп. в дохід держави;
- ст. 345 ч. 2 КК України один рік позбавлення волі, застосувати ст.75 КК України, від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, а на підставі ст.70КК України остаточну міру покарання призначити шляхом повного складання - 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. штрафу в користь держави, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1(один) рік .
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд - до набуття вироком законної сили.
На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб до Івано-Франківського апеляцій ного суду
Головуючий. Підпис
З оригіналом вірно Суддя Р.Ю. Максимюк
.