Справа N 2-407/10
24 лютого 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого: судді Урупа І.В.
при секретарі: Головіній І.О.
розгдянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивачі первісно звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_4 з 2000 року, т.б. понад встановлений законом строк не проживає в спірній квартири, придбав будинок в м. Мелітополі по вул. Червоногвардійська 19 та переїхав проживати до нього. В ході розгляду справи позивачі змінили підставу позову, просили визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням у зв'язку з вибуттям на постійне проживання до іншого населеного пункту.
В судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги, просили визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що він не проживає в квартирі без поважних причин понад встановлений законом строк. При цьому позивач ОСОБА_1 пояснив, що у 1995 році він з родиною з республіки Узбекистан переїхав проживати в Україну, вселився в квартиру АДРЕСА_1, де проживав племінник його дружини, ОСОБА_4 Мати відповідача на той час померла і вони виховували останнього. Наймачем квартири є ОСОБА_5, батько відповідача. До 2000 року відповідач проживав разом з ними. В 2000 році відповідач виявив бажання жити окремо, зібрав свої речі та виїхав з квартири. Спочатку він проживав разом зі своєю бабусею за адресою м. Мелітополь, вул. Червоногвардійська 19, а у 2003 році вони продали квартиру по вул. Південна в смт Мирне, яка належала його дружині, ОСОБА_2, та купили відповідачу частину будинку по вул. Червоногвардійська 19 в м. Мелітополі, де він і проживає до теперішнього часу. Ніяких перешкод в користуванні спірною квартирою відповідачу не чинили, він добровільно виїхав з неї.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що з 1995 року він з родиною проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Наймачем квартири є рідний брат його матері - ОСОБА_5 Відповідач доводиться йому двоюрідним братом. Після смерті матері вихованням відповідача займалися його батьки. В 2000 році відповідач виявив бажання проживати окремо від його родини, забрав свої особисті речі, меблі та виїхав з квартири. Спочатку він проживав разом зі своєю бабусею в належній їй частині будинку по вул. Червоногвардійська 19 в м. Мелітополі, а у 2003 році його мати, ОСОБА_2, продала належну їй квартиру, яка знаходиться в смт Мирне по вул. Південна та за витручені гроші відповідач придбав собі частину будинку по вул. Червоногвардійська 19 в м. Мелітополі, де проживає і до теперішнього часу. Ніяких перешкод в користуванні житлом відповідачу не чинили, він добровільно виїхав з квартири.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, просить розглянути справу у її відсутність.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що спірна квартира надавалася його матері і він має право на житло, при цьому пояснив, що наймачем квартири АДРЕСА_2 є його батько, ОСОБА_5 Зазначена квартира була виділена його матері, яка померла у 1993 році. В 1995 році з республіки Узбекистан на проживання в Україну переїхала рідна сестра його батька, ОСОБА_2 та з родиною стала проживати в спірній квартирі. Він на той час був неповнолітнім та проживав разом з тіткою. В 2000 році він виїхав з квартири, т.я. йому було незручно в ній проживати у зв'язку з великою кількістю мешканців, та став проживати у частині будинку, що належала його бабусі за адресою м. Мелітополь, вул. Червоногвардійська 19. Належні йому речі та меблі з квартири він вивіз. В 2003 році його тітка, ОСОБА_2, продала однокімнатну квартиру, яка знаходиться в смт Мирне по вул. Південна та з виручених від продажу грошей дала йому 1800 доларів США, які він використував на придбання у власність частини будинку по вул. Червоногвардійська 19 в м. Мелітополі. Але ним був укладений не договір купівлі-продажу, а договір дарування. В квартиру він не намагався вселитися, оскільки у нього з 2003 року є своє житло.
Представник виконавчого комітету Мирненської селищної ради в судове засідання не з'явився, просить слухати справу у його відсутність, проти визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням не заперечує.
Представник Сектору громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського РВ ГУМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, просить слухати справу у його відсутність, заперечень на позов не надав.
Суд, вислухавши позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно довідки Мирненської селищної ради № 879 від 25.11.2009 р. квартира АДРЕСА_3 належить територіальній громаді Мирненської селищної ради і її наймачем є ОСОБА_5.
Як вбачається з довідки Мирненської селищної ради № 1115 від 25.09.2008 р. за адресою АДРЕСА_4 зареєстрований ОСОБА_4 Але за зазначеною адресою ОСОБА_4 не проживає з 2000 року.
Згідно з довідки ТОВ «Житлоцентр Мирне» ОСОБА_1 проживає з сім'єю за адресою АДРЕСА_5, та сплачує комунальні послуги.
10.05.2003 р. ОСОБА_1, сім'я якого складалася з 3-х осіб, на підставі рішення виконавчого комітету Мирненської селищної ради, був виданий ордер № 765 на право вселення в квартиру АДРЕСА_6.
Згідно з довідки МБТІ від 10.10.2009 року ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору дарування від 11.08.2003 року належить 57/400 частини житлового будинку № 19 по вул. Червоногвардійська 19.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що позивачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2. Вона проживає по сусідству з ними. Приблизно 15 років тому назад родина ОСОБА_1 переїхала в Україну та стала проживати в спірній квартирі разом з відповідачем. Виховували та утримували його, т.я. мати ОСОБА_4 померла, а у батька була інша родина. Відповідач з 2000 року в квартирі не проживає. Він виїхав з квартири, спочатку проживав у бабусі, а потім ОСОБА_2 продала належну їй квартиру та за виручені з продажу гроші придбали відповідачу житло в м. Мелітополі.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала аналогічні пояснення.
Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно вимог ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Відповідач посилається на те, що з 2000 року в спірній квартирі не поживає у зв'язку з тим, що в ній проживає багато мешканців і він відчував у зв'язку з цим незручності. Але зазначені доводи не свідчать про поважність причини відсутності. Відповідач добровільно покинув жиле приміщення, виїхав з квартири, доказів того, що йому чинилися будь-які перешкоди в користуванні житлом не надано.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач з 2000 року, т.б. більше шести місяців не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, жилим приміщенням не користується, в 2003 році за допомогою позивачів був забезпечений житлом, придбав у власність частину будинку по вул. Червоногвардійська 19, тому є підстави визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, ст.ст.64, 71,72 ЖК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартирою №2 в будинку № 14 по вул. Садова смт Мирне Мелітопольського району Запорізької області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви, про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: