Справа № 22ц-6065 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Кісілевич П.І.
Категорія 5 Доповідач Антоненко В.І.
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.,
при секретарі Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про визнання договору недійсним та визнання права власності на квартиру та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку квартири.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18 травня 2000 року удаваною угодою в частині покупця та визнати за ним право власності на вказану квартиру, посилаючись на те, що квартира була придбана за його кошти.
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання за нею права власності на Ѕ частку спірної квартири, посилаючись на те, що квартира придбана на ім.»я ОСОБА_3 у період їх шлюбу.
Рішенням Ірпінського міського суду від 13 листопада 2009 року у задоволенні обох позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 березня 2000 року по 23 жовтня 2007 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1. 18 травня 2000 року на ім.»я ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу була придбана квартира АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори по реєстру №2-1593.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд обгрунтовано виходив з недоведеності позовних вимог та прийшов до правильного висновку про те, що спірна квартира не є спільною власністю подружжя ОСОБА_1, оскільки придбана за кошти ОСОБА_2
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до положень ст.ст. 22, 24 КпШС України, чинного на час придбання квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, а майно, хоч і придбане у шлюбі, але за кошти, що належали одному із подружжя, не може визнаватись спільною сумісною власністю подружжя.
Судом по справі встановлено, що кошти за придбання спірної квартири були сплачені батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_2 Ця обставина підтверджується розпискою продавців квартири та їх показами у судовому засіданні. Крім того, з пояснень сторін вбачається, що після укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до придбання квартири пройшло всього два місяці. В цей час подружжя не працювало і спільних коштів на придбання квартири не мало.
Доводи ОСОБА_1 про те, що на придбання спірної квартири були витрачені кошти, виручені від продажу належної їй квартири у м. Дніпропетровську, у суді першої інстанції не підтверджені доказами. А надані представником апелянтки суду апеляційної інстанції розписка та довідка свідчать про те, що квартира у м. Дніпропетровську була продана 28 серпня 2001 року, тобто через рік після придбання спірної квартири. Розписка ж ОСОБА_1 про отримання нею у борг 30 березня 2000 року коштів начебто на придбання спірної квартири у її матері ОСОБА_9 не є належним та допустимим доказом відповідно до положень ст.. ст. 58, 59 ЦПК України.
За наведених обставин рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні, в апеляційній скарзі не приведено.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ірпінського міського суду від 13 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді: