12 квітня 2019 року Справа № 160/2358/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.03.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
-скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні йому пенсії, визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з дати звернення (з 05.06.2018 р.) до відповідача, з врахуванням періоду роботи в Державному підприємстві «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. Макарова» з 16.09.1987 р. по 03.04.1995 р. на посадах, визначених саме Списком № 1.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач відмовляючи в призначенні пенсії на пільгових умовах посилався на уточнюючу довідку № 139 від 15.11.2015 року, та вважав що відповідно до неї позивач не має права для призначення пенсії за списком №1.Але відповідачем не було враховано наданіпозивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановленого зразка (Додаток 5) Порядком № 637. До заяви про призначення пенсії ним було долучено оригінали таких довідок №№ 51-1, 51-2, 51-3 від 11.06.2018 року, виданих Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. Макарова». В даних довідках роботодавцем чітко вказано, що позивач працював з 16.09.1987 р. по 03.04.1995 р. на посадах, визначених саме Списком № 1 розділу 11 підрозділу 1 «б», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. З огляду на викладене, вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії є протиправним, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.
Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що05.06.2018 року позивач звернувся до Головного управління із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".В період роботи позивача діяли Списки № 1 та № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів України № 10 від 26.11.1991 року.Згідно трудової книжки позивач працював з 16.09.1987 року по 03.04.1995 року -ВО «Південний машинобудівний завод», помічник майстра, майстер, старший майстер.Згідно довідок № 51-1, № 51-2. № 51-3 від 11.06.2018 року, виданих ВО «Південний машинобудівний завод», зазначено, що позивач працював на посаді (мовою оригінала): «пом.мастера, мастер, старший мастер на термообрубномучасткелитейногопроизводства».Відповідно копії уточнюючої довідки від 15.11.2015 року № 139, в якій вказана характеристика виконуваних робіт: - організація робіт і управління робочими виробничої дільниці які мають право на пенсію по Списку № 1і № 2. В даному випадку пенсія призначається по Списку № 2. Таким чином, у позивача відсутній стаж по Списку № 1.На підставі викладеного, у зв'язку із відсутністю у позивача пільгового стажу роботи, листом Головного управління №1292/03-05/19 від 23.11.2018 року правомірно та на законних підставах відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.06.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 1292/03-05/19 від 23.11.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Відмова мотивована тим, щоу ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж за Списком № 1, оскільки згідно довідок № 51-1, № 51-2. № 51-3 від 11.06.2018 року, виданих ВО «Південний машинобудівний завод», зазначено, що позивач працював на посаді (мовою оригінала): «пом.мастера, мастер, старший мастер на термообрубномучасткелитейногопроизводства". Відповідно копії уточнюючої довідки від 15.11.2015 року № 139, в якій вказана характеристика виконуваних робіт: - організація робіт і управління робочими виробничої дільниці які мають право на пенсію по Списку № 1 і № 2.
На підставі вказаних довідок відповідач дійшов висновку, що в даному випадку пенсія призначається по Списку № 2.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, предметом спору у даній справі є зарахування до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоду роботи ОСОБА_1 16.09.1987 р. по 03.04.1995 р.на підприємстві ВО «Південний машинобудівний завод» на посадах «пом.мастера, мастер, старший мастер на термообрубномучасткелитейногопроизводства».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ)працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем одночасно із заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були надані Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 51-1, № 51-2. № 51-3 від 11.06.2018 року, виданих ВО «Південний машинобудівний завод».
У вказаних довідках зазначено, що ОСОБА_1 виконував роботи (мовою оригіналу) «организацияработ и управление робочими на термообрубном участе в литейном (цветного и точного литья) цехе № 3» на посадах помічника майстра, майстра та старшого майстра.
Так, відповідно до довідки № 51-1 від 11.06.2018 року ОСОБА_1 виконував вказані роботи, що передбачені підрозділом 1 «б» розділу ХІ Списку № 1, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року протягом періоду часу з 16.09.1987 року по 31.12.1991 року (4 роки 03 місяці 15 днів).
Згідно довідки № 51-2 від 11.06.2018 року позивач виконував роботи, з «организацияработ и управление робочими на термообрубном участе в литейном (цветного и точного литья) цехе № 3» на посаді старшого майстра (посада передбачена підрозділом 1 «б» розділу ХІ Списку № 1, що затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року) протягом періоду часу з 01.01.1992 року по 10.03.1994 року (02 роки 02 місяці 09 днів).
Згідно довідки № 51-2 від 11.06.2018 року позивач виконував роботи, з «организацияработ и управление робочими на термообрубном участе в литейном (цветного и точного литья) цехе № 3» на посаді старшого майстра (посада передбачена підрозділом 1 «б» розділу ХІ Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 162 від 11.03.1994 року) протягом періоду часу з 11.03.1994 року по 03.04.1995 року (00 років 08 місяці 23 дні).
Інших періодів роботи на посадах, віднесених до Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, робота на яких дає право напенсію на пільгових умовах,позивачем не зазначено.
Отже, загальний пільговий стаж за Списком № 1, що підтверджений пільговими довідками, складає 7 років 06 місяців 19 днів.
За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення пенсії на пільгових умовах необхідно одночасне додержання певних умов: досягнення відповідного віку (50 років), наявність певної кількості років страхового стажу (25 років), з яких 10 років на роботахз особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
З аналізу документів, наданих позивачем, суд проходить до висновку, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи на посадах, які передбачені Списком № 1, а саме, стаж роботи позивача- 7 років 06 місяців 19 днів, є меншим, ніж мінімальний пільговий стаж, встановлений законом.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів, які б дозволили зробити висновок, що відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії, діяв протиправно.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук