15 січня 2019 року Справа № 0440/6528/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі -позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення податкового боргу з відповідача на користь держави в сумі 25000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати транспортного податку за податковим повідомленням-рішенням №416-17 від 30.06.2015 р. в сумі 25000,00 грн., який не переривався та залишається несплаченим.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалаю Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовче засідання на 15.11.2018 року.
В підготовчому засіданні 13.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 15.01.2019 року.
В судове засідання, призначене на 15.01.2019 року, представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представником позивача надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідачем 28.09.2018 року надано суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи про протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення №416-17 від 30.06.2015 року, за яким здійснюється стягнення у цій справі.
16.10.2018 року позивачем надано суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що податкове повідомлення-рішення №416-17 від 30.06.2015 року в межах позовної давності оскаржене не було та судовим рішенням не скасовано, а тому визначені ним суми підлягають сплаті до державного бюджету.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на обліку у Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник за основним місцем обліку, перебуває фізична особа ОСОБА_1, який є власником легкового автомобіля «Toyota», 2012 року випуску, номерний знак - НОМЕР_2. До матеріалів позову долучено витяг з інформацією, у якій містяться опис вказаного рухомого майна ОСОБА_1
Згідно даних інтегральних карток за фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати транспортного податку у сумі 25000,00 грн. за податковим повідомлення-рішенням №416-17 від 30.06.2015 р.
З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, введено новий податок з громадян України - транспортний податок.
Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України).
Згідно наявного опису даних, автомобіль відповідача є об'єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, що сторонами по справі не спростовувалось.
Пунктом 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 р. №416-17, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 04.07.2015 р. згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Докази оскарження чи скасування податкового повідомлення - рішення від 30.06.2015 р. №416-17 відсутні.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, податковим органом у автоматичному режимі було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 06.10.2015 р. №377-23 на суму 25000,00 грн., яку повернуто поштою до Криворізької південної ОДПІ з поміткою «за закінченням терміну зберігання».
Докази оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 06.10.2015 р. №377-23, відсутні, а відтак сума заборгованості відповідача перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Суд не може прийняти доводи відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки у податкового органу не було підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік. Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 р. №416-17 на суму 25000 грн. позивачем в судовому порядку не оскаржене, судовим рішенням не скасоване, а тому станом на день розгляду судом справи про стягнення боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням, визначені ним суми є обов'язковими до сплати відповідачем.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.).
Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено, зокрема, за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.137 п.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, відповідач має узгоджений податковий борг перед бюджетом у розмірі 25000,00 грн., який на час розгляду справи не сплачений.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що сума податкового боргу є узгодженою, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 205, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Симферопільська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) до фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (50006, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 16, код ЄДРПОУ 39738998) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути податковий борг з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь державного бюджету у розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч грн., 00 коп.).
Судові витрати по справі не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона