Номер провадження: 22-ц/813/2024/19
Номер справи місцевого суду: 522/13770/18
Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.
Доповідач Дрішлюк А. І.
03.04.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Ганни Василівни за участю третьої особи ТОВ «РАФ-ПЛЮС» про визнання права власності та усунення перешкод, -
06 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Приморського районного суду м. Одеси до ПАТ «ВТБ Банк», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. за участю третьої особи ТОВ «РАФ-ПЛЮС» про визнання права власності та усунення перешкод (а.с. 2-5 ВМ), яку згодом було виправлено та уточнено (а.с. 18-21 ВМ).
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження 1/10 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв. м., та забороною органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв. м. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відчуження або не відчуження нерухомого майна, з метою захисту права власності на яке позивачем пред'явлено позов, залежить виключно від волі нового власника, а саме ПАТ «ВТБ Банк» та може відбутися у будь-який час. За таких обставин наявність у нового власника об'єктивної можливості відчужити нерухоме майно є достатньою для підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту, або заборона органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної нежитлової будівлі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
13 серпня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження на 1/10 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв.м. Заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв. м. (а.с. 28-30 ВМ).
17 вересня 2018 року не погоджуючись з вказаною ухвалою Приморського районного суду м.Одеси представник Акціонерного товариства «ВТБ Банк» ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою. Так, апелянт вважає, що суд при винесенні ухвали про забезпечення позову не дослідив обставин справи, незважаючи на відсутність будь-яких доказів та аргументів застосував заходи забезпечення позову та фактично допустив порушення прав АТ «ВТБ Банк» внаслідок зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Тому просить скасувати ухвалу. Окрім того рішення Приморського районного суду м. Одеси від від 25.05.2017 року на яке посилається позивач, як на підставу набуття права власності не вступило в законну силу, та є предметом оскарження в Одеському апеляційному суді (а.с. 44-50 ВМ).
Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області Кононенко Н.А. від 09.11.2018 року було вирішено поновити строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження в справі (а.с. 96-97 ВМ). Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.11.2018 року справа була призначена до розгляду (а.с. 98 ВМ).
04 лютого 2019 року ухвалою судді Одеського апеляційного суду Дрішлюка А.І. справу прийнято до свого провадження після ліквідації Апеляційного суду Одеської області
13 грудня 2018 року від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшов відзив. Де зазначено що при розгляді заяви про забезпечення позову дотриманні вимоги ст. ст. 149, 150 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». На підставі наданих доказів суд вірно дійшов висновку, що між сторонами існує спір та є реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову (а.с. 104-106). 07 лютого 2019 року надійшли додаткові пояснення до відзиву, де представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_5 додатково пояснила, що підставою звернення до суду з заявою про забезпечення позову, стало те що власник спірного майна ПАТ «ВТБ Банк» розмістив в мережі інтернет публікацію про проведення добровільних торгів спірної будівлі.
В судове засідання з'явився представник апелянта ОСОБА_6 та просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року про забезпечення позову. Представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що за обставинами даної справи між сторонами дійсно виник спір та позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «ВТБ Банк», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. та за участю третьої особи ТОВ «РАФ-ПЛЮС» про визнання права власності та усунення перешкод, посилаючись на те що його право власності залежить виключно від волі нового власника спірного майна, який в будь який момент може мати об'єктивну можливість відчужити нерухоме майно. Що є достатньою підставою для накладення заходів забезпечення позову, тому заява ОСОБА_2 було задоволено.
Апеляційний суд частково погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 522/4941/17 від 25 травня 2019 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «РАФ-ПЛЮС» про скасування права власності, визнання права власності задоволено. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі права власності на нерухоме майно запис про право власності ТОВ «РАФ-ПЛЮС» на 1/10 частку нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1757,5 кв. м., реєстраційний номер 10520053. Зобов'язано ТОВ «РАФ-ПЛЮС» передати ОСОБА_2 у власність 1/10 частки майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1757,5 кв. м., реєстраційний номер 10520053, шляхом реєстрації права спільної сумісної власності адміністративної будівлі після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 таким чином: за ТОВ «РАФ-ПЛЮС» - 90%, за ОСОБА_2 - 10%. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 мав намір зареєструвати право власності на 1/10 частку нерухомого спірного майна, але державним реєстратором йому було повідомлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2017 року прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В. та зареєстровано право власності за ПАТ «ВТБ Банк», що є порушенням прав позивача.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає види забезпечення позову, серед яких, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , заборона вчиняти певні дії, та інші. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Пленум Верховного Суду України в своїй постанов «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, а саме п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Наведені положення цивільного процесуального законодавства, а також роз'яснення Верховного Суду України судом першої інстанції були виконані частково.
Так забезпечення позову у виді заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо спірного нерухомого майна виходять за межі предмету позову, тим самим порушуючи права апелянта. Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлені вимоги на 1/10 частину спірного майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1757,5 кв. м., реєстраційний номер 10520053 (а.с. 18-21 ВМ). Проте судом першої інстанції накладено заборону вчиняти певні дії не на 1/10 частку майна, яке в разі задоволення позову може належати ОСОБА_2, а й загалом на частку 9/10 власника ПАТ «ВТБ Банк», право на яку позивачем не оспорюється. Крім того, в застосуванні такого заходу не має необхідності, так як судом цілком правомірно, за наявності спору, застосовано накладення арешту та оголошення заборони відчуження 1/10 частки нежитлової спірної будівлі, на яку претендує позивач. При цьому посилання представника апелянта на необгрунтованість вимог заяви про забезпечення позову (їх безпідставність) не може бути покладена в основу рішення апеляційного суду оскільки стосується спору по суті заявлених позовних вимог, та є предметом перевірки, в тому числі в межах іншого провадження по перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2017 року по справі №522/4941/17, яким передано у власність позивачу 1/10 частка спірного нерухомого майна.При обранні заходу забезпечення позову у виді заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, повинно бути враховано співмірність та відповідність вжитих заходів, вони не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів
Отже, оскільки спір на момент постановлення цієї ухвали між сторонами існує, проте обсяг забезпечення було перевищено судом першої інстанції, тому апеляційний суд змінює оскаржувану ухвалу, виключаючи з неї абз.2 резолютивної частини тексту ухвали, а саме заборону органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі - АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв.м.
Таким чином, враховуючи вище наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд, на підставі ст. 376 ЦПК України змінює оскаржувану ухвалу в частині накладення виду забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 153, 158, 260, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргуАкціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року про забезпечення позову - змінити в частині. Виключити з ухвали суду (абз.2 резолютивної частини) заборону органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі - АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв.м.
В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
М.М. Драгомерецький
П.М. Черевко
Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2019 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк