Справа №22-6825/2008
Головуючий у 1 інстанції - Трусова Т.О.
Доповідач -Лесько А.О.
2008 року жовтня місяця 21 дня Колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого-судді: Лесько А.О. суддів: Усика Г.І., Мороз Л.Л. при секретарі: Шаховніній М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Київської міської ради, з участю третіх осіб : Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації - виконавчого органу Київради, ОСОБА_5 про визнання частково недійсною приватизації земельної ділянки, зобов'язання внести зміни до Державного земельного кадастру та забезпечення проведення відповідного межування земель, визнання права користування земельними ділянками, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Київської міської ради, з участю третіх осіб: Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації - виконавчого органу Київради, ОСОБА_5 про визнання частково недійсною приватизації земельної ділянки, зобов'язання внести зміни до Державного земельного кадастру та забезпечення проведення відповідного межування земель, визнання права користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 Вказує на те, що судом було допущене неповне з'ясування обставин , які мають значення для справи, зокрема, не витребувані з нотаріальної контори документи, на підставі яких був укладений договір купівлі-продажу будинку. Судом допущені також порушення норм процесуального права, оскільки він не був повідомлений про час і місце судового засідання, тому не мав можливості подати докази і захистити свої інтереси.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 по довіреності ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримала.
Представник позивачів ОСОБА_8 направила до суду телеграму про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням , проте в судове засідання з'явилася, апеляційну скаргу не визнала та подала письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_5, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду справи, про що свідчать
наявні в матеріалах справи розписки, в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.
Представник Київської міської Ради Телицька В.А. апеляційну скаргу ОСОБА_1. підтримала та просила суд її задовольнити.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення було проголошено 20 березня 2006 року у відсутності ОСОБА_1.
До зазначеної дати розгляд справи призначався на ЗО січня , 20 лютого, 17 березня 2006 року (а.с. 110-113). При цьому в матеріалах справи відсутні дані про повідомлення ОСОБА_1 або його представника про вказані судові засідання.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наступне.
На підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 1998 року , посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори за реєстровим № 4-3165, ОСОБА_1. купив у ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 (а.с. 6-7 т.1).
Позивач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 11 листопада 1990 року , виданого на підставі рішення виконкому Харківської районної Ради народних депутатів № 477, є власником будинкуАДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно даних технічного паспорту на жилий будинок АДРЕСА_1 станом на 20 листопада 1998 року загальна площа земельної ділянки по фактичному користуванню складає 3267 кв.м, в тому числі під будівлями - 160 кв.м, під двором- 601 кв.м, під городом 2506 кв.м (а.с. 12-17 т.1).
Згідно витягу з погосподарської книги № 4 в користуванні господарства по АДРЕСА_1 станом на 1 червня 1988 року знаходилося 0, 25 га землі, в тому числі під забудовою- 0, 01 га (а.с. 21 т.1).
Відповідно до ст. 30 ЗК України , введеного в дію Постановою Верховної ради УРСР від 18 грудня 1990 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить в розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
28 вересня 1999 року ОСОБА_6 звернувся до Київської міської Ради із заявою про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0, 1 га для обслуговування жилого будинку та господарських будівель поАДРЕСА_1 (а.с. 18 т.1).
На підставі рішення Київської міської ради від 02 грудня 1999 року ОСОБА_6 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 0, 1000 га по АДРЕСА_1 в м. Києві (а.с. 38 т.1).
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що при продажу ОСОБА_6 домоволодіння по АДРЕСА_1 до нього від попереднього власника ОСОБА_5 перейшло тільки право користування земельною ділянкою розміром 0, 0761 га , оскільки саме така ділянка була в користуванні ОСОБА_5
При цьому суд виходив з того, що рішенням Харківської районної адміністрації м. Києва від 28 грудня 1993 року № 623 за згодою ОСОБА_5 з її користування
була вилучена частина земельної ділянки по вул. Левадній та передана у користування її доньки ОСОБА_4
Разом з тим зі змісту розпорядження Представника Президента України у Харківському районі м. Києва від 28 грудня 1993 року № 623 (а.с. 83-84 т.2 ) вбачається, що таким було дозволено користування громадянам згідно з додатком, земельними ділянками під городи в мікрорайоні Бортничі ( землекористувач Держплемзавод «Бортничі») для вирощування сільськогосподарської продукції без права забудови по 0, 08 га.
Згідно додатку до вказаного розпорядження в такому зазначена ОСОБА_4, яка проживала за адресою АДРЕСА_2, та адреса ділянки : вул. Левадна, без номера (а.с. 84т.1).
Оскільки в розпорядженні Представника Президента України у Харківському районі м. Києва від 28 грудня 1993 року № 623 зазначено про дозвіл використання під городи земельної ділянки землекористувача - Держплемзаводу «Бортничі», посилання суду першої інстанції на вилучення цієї земельної ділянки із земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що знаходилася в користуванні ОСОБА_5, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Суд першої інстанції також прийняв до уваги довідку від 24 листопада 1998 року, видану ОСОБА_5 Радою громадського територіального самоврядування мікрорайону Бортничі, згідно якої ОСОБА_5 має земельну ділянку площею 0, 07 га по АДРЕСА_1 ( а.с. 39 т.1) . При цьому послався на те, що зазначена довідка була видана ОСОБА_5 у зв'язку з укладенням нею договору купівлі-продажу будинку. Разом з тим, суд не витребував із нотаріальної контори документи щодо розміру земельної ділянки, які були надані для посвідчення договору купівлі-продажу, домоволодіння по АДРЕСА_1.
Суд також не перевірив, чи була Рада громадського територіального самоврядування мікрорайону Бортничі органом, до повноважень якого належало визначення розмірів земельних ділянок, які перебували в користуванні громадян.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, недоведені; судом допущено неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, що є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, належно повідомити ОСОБА_1. та його представника про розгляд справи, та вирішити спір відповідно до норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. 303, 307, 311, 314 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі..
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.