№ 2-3554/08
09 жовтня 2008 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазурик О.Ф.
при секретарі Жигун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про виселення у зв'язку із припиненням дії договору,
Позивач у листопаді 2007 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення з жилого приміщення, в зв'язку з припиненням дії договору оренди, мотивуючи свої вимоги тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Мостобуд» (далі - ВАТ «Мостобуд») та ОСОБА_1 01.04.2005 року був укладений договір на оренду житлового приміщення, згідно якого відповідачу на сім'ю з чотирьох осіб надано жиле приміщення квартира АДРЕСА_1. По закінченню строку дії договору відповідачі не виконали умов договору й спірне жиле приміщення не звільнили.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, підтримав повністю позовні вимоги та просив суд виселити відповідачів з займаного ними жилого приміщення в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди та стягнути з відповідачів витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважають їх незаконними. Дати пояснення судові відмовились.
Третя особа у встановленому порядку повідомлялась про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилась, направила на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, проти позовних вимог позивача заперечує.
У відповідності до ст. 36 ЦПК України суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність третьої особи.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, враховуючи, викладені в позовній заяві вимоги позивача, письмові пояснення третьої особи та невизнання відповідачами позову, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного приміщення з будинку державного або громадського житлового фонду допускається лише з підстав встановлених законом.
Судом встановлено, що будинки на вулиці Баренбойма, 3, 7, 9, 13, 17 у Голосіївському районі м. Києва перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Рішенням Київської міської ради № 144/2720 від 17.03.2005 року, з метою забезпечення будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро, вказані будинки були передані у володіння та користування ВАТ «Мостобуд» (а.с. 12).
На підставі вказаного рішення, 01 квітня 2005 року між ВАТ «Мостобуд» в особі начальника Мостозагону № 2 Редьки І.С. , який діяв на підставі Положення про структурний підрозділ і Довіреності, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 33 на оренду житлового приміщення, відповідно до умов якого відповідачу на сім'ю з чотирьох осіб була надана кімната АДРЕСА_1 (а.с. 6-9). Термін дії вказаного договору визначений умовами договору з 01 квітня 2005 року до 31 грудня 2005 року. Згідно додаткової угоди № 1 від 17 січня 2006 року термін дії договору продовжено до 31 грудня 2006 року (а.с. 10-11).
За таких встановлених судом обставин, коли власник надав позивачу право проводити усі дії щодо володіння та користування крім відчуження та передачі будинків у користування третім особам, коли сторонами договору оренди жилого приміщення у переданому власником будинку є позивач та відповідач, коли не має сумнівів щодо добровільного підписання сторонами договору оренди, суд дійшов висновку, що рішення в справі не може вплинути на права і обов'язки власника, а тому відсутні підстави для залучення з ініціативи суду до участі у справі у якості третьої особи Київську міську раду.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За умовами взятих на себе договірних зобов'язань, відповідачі повинні звільнити житлове приміщення, яке надано в оренду, після закінчення обумовленого договором терміну його дії.
Всупереч договірному зобов'язанню відповідачі жиле приміщення не звільнили і продовжують ним користуватися, що підтверджується довідкою Мостозагону № 2 ВАТ «Мостобуд» від 04.10.2007 (а.с. 13).
Згідно копії паспорту відповідачки ОСОБА_2 остання з 23.05.2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 102).
Реєстрація відповідачів за фактичним місцем проживання по АДРЕСА_1 не має правового значення для вирішення зазначеного правового спору, тому що, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, відповідач ОСОБА_1, у якості доказу порушеного права, надав суду газету «Орієнтир» № 31 за 2008 рік в якій надруковано Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року (далі - Закон). Вважає, що позивач, звернувшись до суду, порушив їх житлові права, передбачені вказаним законом.
Суд не приймає до уваги вказані заперечення відповідачів тому, що судом достовірно встановлено, не заперечується сторонами у справі, що будинок № 13 на вулиці Баренбойма у Голосіївському районі м. Києва перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, а відповідно до ст. 1 Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року цей Закон не поширюється на гуртожитки, що передані територіальним громадам.
Відхиляючи доводи відповідачів про те, що ВАТ «Мостобуд» є неналежним позивачем по справі, суд виходить з того, що згідно ст. 395 ЦК України право володіння та право користування є речовими правами на чуже майно. Зазначені права на чужі речі розуміються як самостійні речові права.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.
Враховуючи, що будинки комунальної власності територіальної громади м. Києва на вулиці Баренбойма, 3, 7, 9, 13, 17 у Голосіївському районі м. Києва передані у володіння та користування позивачу - ВАТ «Мостобуд» суд прийшов до висновку, що останній відповідно до ст. 396 ЦК України як особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права в суді.
Статті 10, 60 ЦПК України зазначають, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов'язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Після з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надавав відповідачам можливість надати додаткові пояснення та докази.
Своїми процесуальними правами відповідачі у справі розпорядились на власний розсуд, зокрема, клопотання про оголошення перерви для надання додаткових доказів не заявляли, натомість відмовились надати судові пояснення.
Оскільки відповідно до ст. 212, 213 ЦПК України суд при ухваленні рішення грунтується на дослідженні наявних в справі доказів, а інших доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачами не надано та за таких обставин, коли відповідачі не перебувають у трудових відносинах з позивачем, ордер на жиле приміщення не видавався, жиле приміщення надавалося ОСОБА_1 на підставі договору оренди, на чотирьох осіб, строк дії якого закінчився і відповідачі не звільнили займане ними приміщення, суд дійшов висновку, що вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 7 грн. 50 коп.
На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 395, 396, 526 ЦК України, керуючись ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення у зв'язку із припиненням дії договору задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд" сплачений судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7 грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.