справа №2- 4571 2008 рік
12 вересня 2008 р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Іваненко Ю.Г.,
при секретарі - - Арнаутові Я.Б.
з участю позивача - ОСОБА_2
відповідачки - ОСОБА_3
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про розірвання шлюбу.
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 23 грудня 2005 року між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис №2093.
Спільних дітей не мають.
Одруження з відповідачкою виявилося невдалим. Причиною припинення шлюбних стосунків стало те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, взаємоповага, почали виникати конфлікті ситуації, що не сприяли зміцненню сім"ї.
Шлюбні стосунки між подружжям припинено в грудні 2007 року, спільного господарства не ведуть, мають окремий бюджет, а шлюб носить формальний характер. Вважає, що подальше збереження сім"!' неможливе.
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Відповідно до п. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши позивача, відповідачку, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони зареєстрували шлюб 23.12.2005 року, про що у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві зроблено актовий запис №2093.
Від шлюбу спільних дітей не мають.
Позивач з відповідачем спільного господарства не ведуть з грудня 2007. Спільне життя не склалось, стали виникати непорозуміння, виявилась відсутність спільних інтересів, поглядів. В результаті чого вони втратили почуття любові та поваги одне до одного.
Сторони заперечували проти надання строку для примирення.
Відповідно до ст. . 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В даному судовому засіданні встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін по даній справі, а тому шлюб слід розірвати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. ст. ст. 10, 57, 58, 130, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, 1936 року народження та ОСОБА_3, 1946 року народження, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис №2093 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3 державне мито на користь держави в розмірі 17 гривень.
ОСОБА_2 звільнити від сплати державного мита.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.