Справа № 2-5136\2008 рік
„11" вересня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Іваненко Ю.Г.
при секретарі - Семенович А.В.
розглянувши заяву позивача Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" про забезпечення позову,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПП „Старлайт" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач позичальнику ПП „Старлайт" відкрив відновлювальну кредитну лінію. Одночасно х договором про відновлювальну кредитну лінію, банком укладено договір поруки з ОСОБА_2, відповідно до якого поручитель зобов"язався перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання позичальником зобов'язань по договору про відновлювальну кредитну лінію.
Відповідач ПП „Старлайт" порушив умови кредитного договору та не повернув кредитні ресурси в строк, в зв"язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача „Банк „Фінанси та Кредит" про забезпечення позову, підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, враховуючи те, що відповідачі до цього часу не погасили заборгованість, а також те, що відповідачі можуть реалізувати належне їм майно та квартиру і це створить реальну загрозу виконати рішення суду щодо відшкодування позивачу заборгованості, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду по даній справі.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення позовних вимог і приймаючи до уваги, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає необхідним накласти арешт на майно ОСОБА_2 та ІШ „Старлайт" в сумі 834 405 (вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста п"ять) гривень 80 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151 -153 ЦПК України,
Заяву позивача Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) та Приватного підприємства „Старлайт" (ЄДРПОУ 31084630, п/р 26009102620101 в ЗАТ „Тас-інвестбанк" м. Київ, МФО 320650, 03148, м. Київ, вул. . Гната Юри, 9, кВ. 414) в сумі 834 405 (вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста п"ять) гривень 80 копійок.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Термін пред'явлення даної ухвали до виконання - 3 роки.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.