04 квітня 2019 року м. Київ
справа № 756/8021/16
провадження № 22-ц/824/3824/19
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного судуапеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у складі судді Шевчука А.В., присяжних Булах А.В., Ярембаш Т.Л., повний текст складений 17.12.2018 року, у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження та просила ухвалити рішення про оголошення померлим з дня набрання рішенням законної сили ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є її братом.
Обґрунтовуючи подану заяву зазначала, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року ОСОБА_4 визнаний безвісно відсутнім, при цьому з березня 2006 року по даний час місце знаходження останнього невідомо, звістки про його знаходження не надходили та встановити де він перебуває не є можливим.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права і постановити нове, яким задовольнити її заяву.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оголошення особи померлою в порядку цивільного судочинства не є підставою для закриття порушеної проти цієї особи кримінальної справи, тому наявність кримінальної справи не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки оголошення померлою особи - це лише презумпція смерті, а не констатація смерті біологічної.
Крім того, ОСОБА_1 зазначила у скарзі, що існують і перешкоди в реалізації нею прав або виконання обов'язків, пов'язаних з відсутністю особи, яку вона просить оголосити померлою.
В суді апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат ГриньЮ.П. просили апеляційну скаргу задовольнити з викладених у ній підстав.
Одинадцята Київська державна нотаріальна контора просила здійснювати розгляд скарги без присутності представника нотаріальної контори.
Відділ реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиці, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції свого представника не направили, ніяких клопотань не подавали, тому колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у їх відсутність, згідно ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є братом заявниці ОСОБА_1 та зареєстрований за адресою квартири АДРЕСА_1 з 30.08.2001 року (а.с. 28).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.11.2012 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано безвісно відсутнім з 01.09.2006 року. (а.с.138).
Згідно свідоцтва про право на спадщину від 28.12.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 є спадкоємцем Ѕ частки майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6, спадкоємцем іншої й/2 частини майна є заявник ОСОБА_7, якій видано свідоцтва про право на спадщину на ј частину спадкової квартири АДРЕСА_1 (а.с.14).
З відповіді Міністерства Юстиції України від 08.02.2017 року вбачається, що за наявними обліковими даними в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань ОСОБА_4 не утримується (а.с.73).
З листа Департаменту інформатизації МВС України від 22.11.2018 року за №16/4-4163 вбачається, що 16.01.2007 року Оболонським управлінням поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 оголошено у розшук, як особу, що переховується від суду (розшукова справа №052754 від 16.01.2007 року) (а.с.116).
За даними Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 30.11.2018 року ОСОБА_4 під наркологічним наглядом не перебував, за період з 2006 року за медичною допомогою не звертався (а.с.144).
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 зазначила, що з березня 2006 року по даний час місце знаходження її брата ОСОБА_4 невідомо, звістки про його знаходження не надходили та встановити де він перебуває не є можливим.
Як вбачається з матеріалів справи, вказуючи на вірогідність смерті ОСОБА_4, як на підставу для оголошення його померлим, заявник ОСОБА_1 не підтверджує свої доводи належними доказами, які б вказували на здійснення заходів щодо вирішення питання про з'ясування можливих причин його зникнення.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявники просять оголосити померлою у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявників.
Проте доказів про наявність обставин, що загрожували смерть, або дають підставу припускати загибель ОСОБА_4, суду заявником не надано.
Сам факт відсутності у родини відомостей про місце перебування ОСОБА_4, навіть протягом тривалого часу, не можуть бути достатньою підставою для застосування правил частини 1статті 46 ЦК та оголошення його померлим.
Враховуючи обставини даної справи щодо відсутності інформації лише щодо місця знаходження ОСОБА_4, які не вказують безпосередньо на наявність підстав вважати його померлим або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою.
Крім того, на думку колегії суддів, визнання особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраним заявником способом захисту своїх прав, та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
Доводи скарги фактично зводяться до незгоди заявником з висновками, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні щодо відмови у задоволенні заяви, які судом належним чином обґрунтовані та узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді :