01 квітня 2019 року м. Київ
Справа 760/7908/2018
Апеляційне провадження №22-ц/824/2116/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
секретар Луговий Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Букіної О.М. 07 червня 2018 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
У березні 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 113534, 18 грн та моральну шкоду в сумі 10000, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 листопада 2016 року приблизно о 01.05 год. за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 2, автомобіль марки «Санг Йонг» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4, який внаслідок вказаного зіткнення виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту та здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5. Внаслідок вказаної ДТП пасажир автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_3
На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Омега», згідно полісу № АЕ 6794028. Обсяг відповідальності відповідача за вищезазначеним полісом складає 50000,00 грн страхове відшкодування та франшиза 1000,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Позивач посилається, що самостійно звернувся до суб'єкта оціночної діяльності про визначення розміру збитків внаслідок ДТП. Згідно звіту про оцінку № 5521/2 від 16 січня 2017 року, вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу позивача марки «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3, внаслідок ДТП складала 164534,18 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду, яка полягає в душевних хвилюваннях та стражданнях, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження його майна та порушення звичайного способу життя.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 113534,18 грн та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1185, 34 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на корить позивача матеріальної шкоди в розмірі 113534,18 грн, суд першої інстанції виходив з їх доведенності та обгрунтованості.
При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції виходив з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування, а тому, з урахуванням перенесених моральних страждань, вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Не погодився із рішенням суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для розгляду справи по суті. Зазначає, що судом першої інстанції не було надано належну правову оцінку всім наявним доказам у їх сукупності, ухвалено рішення на підставі однобоко досліджених доказів. Так, в матеріалах справи наявна ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року у справі №1-кп/760/567/17, в якій, зокрема, встановлено , що потерпіла ОСОБА_6 підтвердила в суді, що 27 листопада 2016 року біля 01.15 год. їхала в автомобілі таксі марки «Рено». Потім сталось зіткнення з іншою машиною і вона отримала тілесні ушкодження». Разом з цим, із Звіту №552/2 про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля від 16 січня 2017 року вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу КТЗ на момент перед ДТП не застосовувався, що суттєво вплинуло на результати такого Звіту та збільшило вартість відновлювального ремонту. Проте, суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний був при підготовці Звіту застосувати коефіцієнт фізичного зносу КТЗ, оскільки, по-перше, автомобіль використовувався в режимі таксі, а по-друге, дата випуску автомобіля 06 лютого 2009 року, тобто на день ДТП, автомобілю «Рено-Кенго», днз. НОМЕР_3 було більше 7 років. А тому, беручи до уваги вищевикладене, матеріальна шкода, яка не покрита страховим відшкодуванням, становить 23060,03 грн, замість 113534,18, як зазначено в позовній заяві та оскаржуваному рішенні.
Також вказує на те, що позивачем жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди не надано, а також не надано жодних доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та завданої позивачу моральної шкоди.
З огляду на зазначене вище, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 23060,03 грн, в іншій частині позову відмовити
В судовому засіданні 25 лютого 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Віданова О.В., підтримала доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Проте після оголошення перерви у справі в судове засідання не з'явилась, участь у судових дебатах також не приймала.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити.
Інші особи в судове засідання не з'явилися про розгляд справи повідомлені апеляційним судом в порядку встановленому процесуальним законом, своїх представників в судове засідання не направили, причини неявки не повідомили. Тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 27 листопада 2016 року приблизно о 01.05 год. за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 2, автомобіль марки «Санг Йонг» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем марки «ДеуЛанос» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4, який внаслідок вказаного зіткнення виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту та здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5. Внаслідок вказаної ДТП пасажир автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду (а.с.24-25).
Вина відповідача у вчинені ДТП, яка сталася 27 листопада 2006 року встановлена судом в порядку кримінального судочинства та в порядку ч.6 ст.82 ЦПК України, а тому не підлягає доказуванню.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_3(а.с.23).
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Омега», згідно полісу № АЕ 6794028.(а.с. 26). Обсяг відповідальності відповідача за вищезазначеним полісом складає 50000,00 грн. страхове відшкодування та франшиза 1000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 самостійно звернувся до суб'єкта оціночної діяльності про визначення розміру збитків внаслідок ДТП.
Згідно звіту № 5521/2 від 16.01.2017 вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу позивача марки «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3, внаслідок ДТП складала 164534,18 грн. (а.с.3-20).
В своєму позові позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 113534,18 грн, тобто суму матеріального збитку за мінусом ліміту відповідальності страховика та франшизи в порядку ст.1194 ЦК України (164534,18 грн - 50000,00 грн страхове відшкодування - франшиза 1000,00 грн=113 534, 18 грн.).
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 12 вказаного закону визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, за змістом вказаних норм матеріального права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, можуть бути заявлені у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Матеріали справи свідчать, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3, у зв'язку з вищевказаною ДТП становить 164534,18 грн відповідно до Згідно звіту № 5521/2 від 16 січня 2017 року (а.с 3-20).
Як вказує позивач, і це не заперечувалось сторонами, ПрАТ «АСК «Омега» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 50000,00 грн, в межах страхового ліміту.
Таким чином, матеріальна шкода, завдана позивачу, внаслідок ДТП становить 164534,18 грн - 50000,00 грн страхове відшкодування - франшиза 1000,00 грн =113534, 18 грн. Інших доказів матеріали справи не містять, відповідач не скористався своїм правом на надання доказів, не спростував заявлені позовні вимоги.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про стягнення з винної особи ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 113534, 18 грн грн., є законним і обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний був при підготовці Звіту застосувати коефіцієнт фізичного зносу КТЗ, оскільки, автомобіль використовувався в режимі таксі, та йомубуло більше 7 років, відхиляються колегією суддів виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.37. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу КТЗ дорівнює нулю, якщо строк експлуатації транспортних засобів не перевищує, зокрема 7 років для інших легкових КТЗ. В даному випадку рік випуску автомобіля «Рено-Кенго», днз. НОМЕР_3 - 2010, ДТП сталося в 2016 році, тобто вказаний автомобіль експлуатується менше 7-ми років, а тому коефіцієнт фізичного зносу до вказаного автомобіля не застосовується. Крім того, доводи відповідача, що вказаний автомобіль використовувався, як «таксі», не підтверджені жодними доказами, в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року ці обставини не встановлені, а тому до уваги не приймаються.
Інших висновків експертів, на спростування Звіту № 5521/2 від 16 січня 2017 року матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять і будь-яких доказів на спростування вказаного Звіту, а також доказів, які могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки. Наведений представником відповідача розрахунок, який долучений до апеляційної скарги, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки представник відповідача не є суб'єктом оціночної діяльності та не наділена такими повноваженнями. Тобто відповідачем належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які спростовували б визначений розмір матеріальної шкоди та підтверджували б інший, також не надано.
Таким чином, обставин, що б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних вище висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга відповідача не містить.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивачем жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди не надано, а також не надано жодних доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та завданої позивачу моральної шкоди, відхиляються колегією суддів, виходячи з наступного.
В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В силу ст.1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.
Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, і міри відповідальності відповідача, який своїми діями завдав матеріальної шкоди позивачу, що в свою чергу привело до певних душевних страждань, змусило позивача вживати додаткових заходів для відновлення становища, судом першої інстанції при визначені моральної шкоди в сумі 5000, 00 грн повністю було дотримано принцип справедливості, пропорційності, змагальності і законності.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскаржена в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В.Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В.Поліщук
Повний текст постанови складений 08 квітня 2019 року.