Справа № 22-ц/824/3143/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Арапіна Н.Є.
755/9825/17 Доповідач-ЧобітокА.О.
Іменем України
01 квітня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у праві спільної власності,визнання права власності,-
У червні 2017 року ОСОБА_2 пред'явила вказаний позов до відповідача та зазначала, що 22 січня 2002 року державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою З.О. видано ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частинах по 1/3 частці кожному спадкової квартири АДРЕСА_1. 22 листопада 2008 року між позивачем та ОСОБА_7 був укладений шлюб, після чого ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2. 07 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу посвідчено договір дарування 1/3 частини вказаної квартири між ОСОБА_5 та позивачем. На даний момент позивач є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , у якій проживає ОСОБА_3 із своїм чоловіком, змінивши в квартирі замки та не даючи можливості користуватись її майном. Просила припинити за відповідачем право власності на 1/3 частину квартири та стягнути дійсну вартість з неї на користь відповідача за 1/3 частку квартири, визнавши за нею право власності на спірну квартиру; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду міста від 13 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення,яким позов задовольнити. Зазначає, що судом першої інстанції невірно зроблений висновок про те, що наявність у відповідача на праві власності іншого житла АДРЕСА_3 не є підставою припинити її права власності на частку у спірній квартирі без завдання істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї.
При розгляді даної справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8-9, 10, 13-14, 15).
Відповідач ОСОБА_3 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1(а.с. 67-68).
Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено про неможливість користуватися своїм правом власності, оскільки відповідач із своїм чоловіком перешкоджає у вільному доступі до спірної квартири через заміну замків та відмову у наданні ключів. Крім того, відповідачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_3 .
На підтвердження позовних вимог позивачем надано висновок ДОП УП у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції у місті Києві від 23 березня 2017 року про закінчення перевірки по матеріалу ЄО № 18080 від 10 березня 2017 року щодо повідомлення ОСОБА_8 про перешкоду ОСОБА_3, ОСОБА_8 представнику ОСОБА_2 за довіреністю в вільному доступі до квартири АДРЕСА_1 (а.с.24, 25); інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкті, відповідно до якого ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_3 .
Згідно з висновком експерта № 2-0/03 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 30 березня 2018 року виділити ОСОБА_3 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 неможливо. Ринкова (дійсна) вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 станом на 29 березня 2018 року складає 243 498,00 грн. (а.с. 89-102).
08 листопада 2018 року позивачем внесено на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва грошові кошти в розмірі 243 498,00 грн. (а.с.159).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. У позові зазначено, що відповідач проживає в спірній квартирі, тому припинення права власності завдасть істотні шкоди інтересам співвласника. Наявність у відповідача на праві власності іншого житлового приміщення не є підставою для твердження, що припинення права власності на спірну квартиру не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, без належного дослідження доказів наданих сторонами на підтвердження своєї позиції та з»ясування обставин справи.
У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Таким чином, законодавцем передбачено можливість припинення права власності особи на частку у спільному майні .
Як убачається з рішення суду, то підставами для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 була та обставина, що, на думку суду першої інстанції,наявність у відповідача на праві власності іншого житлового приміщення не є підставою для твердження, що припинення права власності на спірну квартиру не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до висновку ДОП УП у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції у місті Києві від 23 березня 2017 року про закінчення перевірки по матеріалу ЄО № 18080 від 10 березня 2017 року щодо повідомлення ОСОБА_8 про перешкоду ОСОБА_3, ОСОБА_8 представнику ОСОБА_2 за довіреністю в вільному доступі до квартири АДРЕСА_1, нарядом поліції 10.03.2017 року з місця виклику за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено щодо цивільно-правових відносин, перешкоджання до квартири. Вказаним особам рекомендовано звернутись до суду (а.с.24, 25).
Згідно із клопотанням судового експерта Українського центру судових експертиз ОСОБА_9 про надання згоди на виконання експертизи по матеріалам справи № 4-14/02 від 14.02.2018 року, 29.01.2018 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва та сторонам по справі було направлено клопотання про забезпечення натурного обстеження та надання доступу до об'єкту дослідження, а саме: квартири АДРЕСА_1 - 13 лютого 2018 року з 10:00 години для проведення експертного огляду та виконання судової експертизи згідно ухвали суду від 08.12.2017 р.. У призначений час за вищевказаною адресою експерту було відмовлено у наданні доступу до вищезазначеного об'єкту, через що натурне обстеження провести не вдалося (а.с.81).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.07.2012 року, виданого Київською державною нотконторою № 10, належить двокімнатна за адресою : АДРЕСА_3 ( а.с.67-68 станом на 27.10.2017 року, а.с.129-130 станом на 12.07.2018 року).
Оцінюючи надані ОСОБА_2 докази щодо неможливості спільного володіння та користування спірною квартирою, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами дійсно виникли неприязні стосунки та існує конфліктна ситуація щодо володіння та користування спільним майном, яке є неподільним, що підтверджується висновком експерта № 2-0/03 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 30 березня 2018 року, унаслідок чого спільне його володіння та користування позивачем та ОСОБА_3, яка має у власності інше житло, неможливе.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду про те, що наявність у ОСОБА_3 на праві власності іншого житла не може бути підставою для припинення права власності особи на частку у майні, однак наявність на праві власності іншого житла, свідчить про те, що припинення права власності 1/3 частки належній ОСОБА_3 у спірному майні, якій належить на праві власності квартира АДРЕСА_3, не завдасть істотної шкоди її інтересам.
Будь-яких доказів протилежного матеріали справи не містять.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, зважаючи на принцип справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частку у спільному майні зі сплатою їй вартості вказаної частки, яка знаходиться на рахунку суду першої інстанції та визнанням за ОСОБА_2 права власності на вказану частку.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення суду з постановленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у праві спільної власності, визнання права власності - задовольнити.
Припинити за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий) 243 498 грн. вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 Дніпровського районного суду м. Києва, внесені 08 листопада 2018 року по квитанції № 0.0.1179558541.1 код квитанції 1407-5090-9361-1872 від ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: А. О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
Т.І. Ящук