03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2148/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу інспектора взводу №1 роти №4 управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2019 року, прийняте суддею Собчуком А.Ю. у місті Березному у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора взводу №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до інспектора взводу №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №589760 від 10.09.12.2018 року.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2019 року позов задоволено частково: постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №589760 від 10.09.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення - змінено. Визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП та звільнено останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю скоєного, обмежившись відносно ОСОБА_2 усним зауваженням та провадження по справі закрито
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що з постанови вбачається керування позивачем транспортним засобом в темну пору доби без освітлення номерного знаку (п.2.9. «в» ПДР України).
Із відеозапису нагрудного знаку підтверджується факт порушення. Дії інспектора відповідають законодавству. Разом з тим, враховуючи, що жодних негативних наслідків дане порушення ПДР не мало, позивач несправності усунув, суд прийшов до висновку про малозначність порушення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, інспектор взводу №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенант поліції Герасько Ніна Михайлівна подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд вийшов за межі своїх повноважень.
Згідно п.10 Розділу ІІІ Інструкції під час вирішення питання притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.
Суд помилково застосував ст.22 КУпАП, оскільки згідно з ч.3 ст. 286 КАС України зміна заходу стягнення та звільнення від відповідальності поняття не тотожні.
Частина 6 ст.121 КУпАП не містить іншої санкції, крім штрафу. Закривши справу, суд порушив норми процесуального права, оскільки ст.22 КУпАП не передбачає закриття провадження.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Чернігівській області лейтенантом поліції Герасько Н.М. винесено постанову серії ЕАВ №589760 від 10.09.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 170 грн. за порушення п. 2.9 ПДР України.
Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.2.9. «в» ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Із наявного у матеріалах справи відеозапису та фотофіксації нагрудної камери вбачається, що номерний знак автомобіля, яким керував ОСОБА_3 не був освітленим, відтак суд приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено іншого органу (посадової особи) - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Із вищезазначеного вбачається, що суд, розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення наділений повноваженнями змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Разом з тим, сфера застосування ст.22 КУпАП (звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначності вчиненого правопорушення) поширюється саме на орган, уповноважений вирішувати справу.
Зазначена позиція апеляційного суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31.01.2018 року у справі №660/575/16-а.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в адміністративного суду, який переглядає постанову в справі про адміністративне правопорушення, повноважень на застосування до особи, що його скоїла, положень статті 22 КУпАП, яка, в свою чергу, надає органу (посадовій особі), уповноваженій вирішувати справу, право звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, а також на закриття в зв'язку з цим справи про адміністративне правопорушення, оскільки юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає саме КАС України, який таких повноважень адміністративного суду не передбачає.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №455/415/16-а.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №589760 від 10.09.12.2018 року, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає.
Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, оскільки згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 229, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу інспектора взводу №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни задовольнити.
Скасувати рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2019 року у справі №555/2019/18 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення складено 08.04.2019 року.