копія
08 квітня 2019 року Справа № 160/1293/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.02.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:
- визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії за нормами 2 частини ст.56 і в цілому ст.57 ЗУ №796-12 за довідкою №1319 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати мені пенсію за довідкою №1319, із заробітної плати за жовтень 1987 року за розрахунком основної пенсію відповідно до норм цілком ст. 57, додаток до пенсії за ч.2 ст. 56 56 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховуючи стаж роботи - загальний стаж повних 48 років та із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років (тобто за 28 років), заробітку за жовтень місяць 1987 року, починаючи з 02.11.2017 р. - дати подання заяви на перерахунок пенсії;
- допустити негайне виконання постанови в цілому, так як всі позовні вимоги базуються на прямих нормах Конституції України.
Обґрунтування позовної заяви полягає в тому, що позивач вважає, що має право на перерахунок та виплату пенсії за довідкою №1319, із заробітної плати за жовтень 1987 р. за розрахунком основної пенсії відповідно до норм ст.57 і додатка до пенсії згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи загальний стаж 48 повних років та із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років (тобто за 28 років), заробітку за жовтень місяць 1987 р., починаючи з 02.11.2017 р. - дати подання заяви на перерахунок пенсії. Проте, відповідачем безпідставно відмовлено у даному перерахунку, про що вмотивованої відповіді не надано.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/1293/19 передана судді Віхровій В.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 р. ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/1293/19 у спрощеному провадженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 р. провадження у справі було зупинено.
29.03.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області заперечує проти адміністративного позову. Відповідач вважає, що позивачем пропущено встановлений ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки позивач вперше звернувся до управління із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший (за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») 02.11.2017 р., про що 16.11.2017 р. отримав відповідь (лист пенсійного фонду №Н-409), а з позовною заявою звернувся лише в 2019 році. При цьому, 02.11.2017 р. позивач звернувся із заявою та довідкою про заробіток для обчислення пенсії, які не відповідають формам, передбаченими Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач вказав, що даною статтею визначено право на призначення пенсії за наявності вказаного в статті стажу роботи у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено обчислення розміру пенсії по двохскладовому розрахунку, а саме: частина розміру пенсії визначається по стажу набутому після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а частина розміру пенсії - до набрання чинності цим Законом. Крім того, позивачу з 01.01.2004 р. перераховано пенсію відповідно абзацу 1 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно поданої особистої заяви від 14.06.2004 р. з урахуванням довідки про заробітну плату за 60 місяців, в зв'язку з чим розмір пенсії позивача значно підвищився. В подальшому позивачу провадився перерахунок пенсії по стажу та заробітку відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (заява від 10.03.2016 р.).
На вимогу суду відповідачем до матеріалів справи долучена копія пенсійної справи ОСОБА_1
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 р. провадження у справі поновлено.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
ОСОБА_1 з 02.05.2005 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за списком №2 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
02.11.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до органу пенсійного фонду із заявою в якій просив перевести на пенсію за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». А саме позивачем вказано, що він звертався 31.10.2017 р. до УПФ з проханням перевести пенсію за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та для обчислення пенсії врахувати ст.ст. 51, 56, 57, 60 Закону. УПФУ враховувати ці статті для обчислення пенсії відмовило, пояснюючи, що ці статті діють тільки для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач вказав, що сама назва розділу XV «ПЕНСІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ ОСОБАМ, ВІДНЕСЕНИМ ДО КАТЕГОРІЙ 1, 2, 3, 4» вказує, що статті цього розділу призначенні для обчислення пенсій особам 1, 2, 3, 4 категорій. Лише стаття 54 окремо діє тільки для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також у шостому абзаці статті 57 міститься уточнення про те, що обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається не статтею 57, а Кабінетом Міністрів України.
Листом №Н-409 від 16.11.2017 р. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02.11.2017 р. повідомило наступне.
За документами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача складає 46 років 2 місяці 1 день, обчислений по 28.02.2014 р. з них стаж роботи за списком 1 - 2 роки 4 місяці 18 днів, за списком 2 - 11 років 5 місяців 4 дні. Зокрема, відповідно до статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дні виїздів в зону з 22.09.1987 р. по 19.11.1987 р. (згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 11.11.1993 р. №51/15359, що міститься у матеріалах пенсійної справи) зараховано до стажу роботи за списком № 1 у потрійному розмірі - 4 місяці 27 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1% - 0.48167. Пенсія розрахована із заробітної плати за період роботи з 01.11.1994 р. по 31.10.1999 р. (згідно довідки ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» від 26.02.2004 р. №977) та з 01.07.2000 р. по 31.12.2008 р. (за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу), яка складає 11435,12 грн. =3764,40 грн. х 3,03770, де 3764,40 грн. - заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; 3, 03770 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. З 01.10.2017 р. загальний розмір пенсії складає 6012,73 грн., де 5507,95 грн. - основний розмір пенсії за віком (11435,12 грн.х0,48167); 333,96 грн. - доплата за понаднормативний стаж 23 роки (1452,00 х 23% грн.); 170,82 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія обчислена згідно вимог чинного законодавства. На виконання ст.54 вказаного закону постановою КМУ №1210 від 23.11.2011 р. затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статтей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним законодавством України не передбачено обчислення пенсій за віком з використанням даних статей Закону. Форма довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №614 від 12.10.2012 р. В матеріалах пенсійної справи відсутні відомості про встановлення інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. Враховуючи викладене в управління відсутні підстави для обчислення пенсії за наданою позивачем довідкою.
Отже, спірним при розгляді даної справи є підстави відмови позивачу у перерахунку пенсії згідно його заяви від 02.11.2017 р.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих (ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби).
Так, час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 і 4, надається статус ветерана праці за умови наявності у них стажу роботи у жінок - 25 років, у чоловіків - 30 років.
Пільги по обчисленню середньомісячного заробітку визначені статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Згідно ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків визначено Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ 23.11.2011 №1210 (надалі - Порядок 1210).
Враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846; надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 заява про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сімї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії..
До заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу (пункт 2.7 Порядку №22-1).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу І Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Форму заяви про призначення/перерахунок пенсії затверджено Додатком 2 до Порядку №22-1.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що для перерахунку пенсії особа повинна подати до органу Пенсійного фонду заяву саме встановленої Порядком форми, що слугуватиме підставою для вчинення уповноваженим органом ПФУ дій, спрямованих на перерахунок пенсії.
ПФУ, як орган державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що заява позивача про перерахунок пенсії не відповідає формі, визначеній Порядком №22-1, та викладена в довільній формі.
Таким чином, судом встановлено, що позивач із заявою про перерахунок пенсії встановленої форми до органу пенсійного фонду не звертався. Відтак, таку заяву позивача розглянуто відповідачем на підставі Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, управлінням пенсійного фонду було встановлено, що позивачем всупереч положенням Порядку №22-1 до заяви подано копію довідки про заробіток для обчислення пенсії та така довідка не відповідає формі, передбаченій додатком 1 до Порядку №22-1.
Отже, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення про перерахунок пенсії, у зв'язку із поданням до органу пенсійного фонду заяви невстановленого зразка про перерахунок пенсії, довідки про заробіток для обчислення пенсії, а відтак територіальний орган ПФУ не мав підстав для вчинення дій спрямованих на перерахунок пенсії та слідовно документи позивача не були досліджені з метою вирішення питання щодо переведення з одного виду пенсії на іншу.
Рішення по суті щодо перерахунку позивачеві пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не приймалося.
У зв'язку із чим, розгляд питання щодо можливості перерахунку пенсії позивача на умовах та з підстав ним обумовлених, в рамках даної справи, є передчасним.
Оскільки звернення позивача не було розглянуто відповідно до Порядку №22-1, суд не приймає доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та вважає за доцільне розглянути дану справу по суті.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Враховуючи висновки суду про недотримання позивачем порядку звернення до органу пенсійного фонду з питань перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.С. Віхрова
Рішення не набрало законної сили 08.04.19
Суддя В.С. Віхрова
З оригіналом згідно
Помічник судді Ю.Ю. Ковтун