Постанова від 18.01.2010 по справі 2а-195

Повний текст постанови

Виготовлено 22 січня 2010 року

Справа №2 а-195 /2010 р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Коваль Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ з обслуговування м. Кременчука, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до відділу ДАІ з обслуговування м. Кременчука, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У позовній заяві зазначав, що 26 липня 2009 року відповідач склав протокол та постанову про адміністративне правопорушення, на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень.

Відповідно до протоколу і постанови, 26 липня 2009 року о 21 год. 25 хв. у м. Кременчуці, він, керуючи автомобілем марки " ВАЗ 2105 ", р.н. 38814ОН по вул.. Московській, здійснив зупинку автомобіля ближче 10 метрів до пішохідного переходу, чим порушив правила зупинки.

З даною постановою він не погоджується, вважаючи постанову протиправною, оскільки складений протокол і винесена відповідачем постанова суперечили ст.ст. 255,276 КпАП України та інструктивним документам МВС України.

Просив визнати протиправною і скасувати винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 постанову серії ВТ № 006514 від 26 липня 2009 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 225 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.

Пояснив, що зупинка була аварійною з причини тимчасової несправності автомобіля. При складанні протоколу інспектором було запрошено як свідків замість запропонованих ним свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інших людей.

Відповідач - інспектор інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2М . з позовом не погодився. Пояснив, що на службовому автомобілі разом з напарником рухався позаду автомобіля позивача по вул. Московській у м. Кременчуці. Позивач зупинив свій автомобіль на пішохідному переході. Фактично, позивач перешкоджав руху автомобілям та пішоходам. Після чого ним було складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивачеві були роз'яснені права, надана можливість надати письмові пояснення і не заборонялося вказати своїх свідків у протоколі, що і було зроблено позивачем. Будь-яких зауважень щодо складання протоколу позивач не висловлював та не вказав у цих документах, копії яких позивач отримав в це же день.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Зі ст. 19 Конституції України постає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 КпАП України, застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності. Як постає з ч. 1 ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне право рушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний в місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що 26 липня 2009 року відповідач - інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 склав протокол серія ВІ № 013034 про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 122 КпАП України стосовно позивача ОСОБА_1

У протоколі було зазначено, що 26 липня 2009 року приблизно о 21 год. 25 хв. в м. Кременчуці ОСОБА_1 по вул.. Московській, керуючи автомобілем ВАЗ 2105, р.н. 38814ОН, здійснив зупинку ближче 10 метрів на пішохідному переході, чим порушив правила зупинки та вимоги п. 15.9 ПДР України.

Відповідач виконав свої обов'язки щодо ознайомлення позивача з його правами та обов'язками згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України, що підтверджується і підписами самого позивача у протоколі та відсутністю його зауважень у протоколі з цього приводу. При цьому, суд враховує, що позивач не подав належних і допустимих доказів на підтвердження зловживань зі сторони відповідача щодо невжиття заходів по ознайомленню позивача з правами та обов'язками. Свідченням правомірності дій відповідача щодо забезпечення прав та законних інтересів позивача при складанні протоколу є також і той факт, що позивач у протоколі здійснив власноручно письмові пояснення, але прізвища та ініціали свідків зі своєї сторони не зазначив.

У цей же день, в межах своєї компетенції, відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача і виніс постанову серія ВТ № 006514 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Копію цієї постанови позивач отримав одночасно з копією протоколу про адміністративне правопорушення з роз'ясненням порядку оскарження, про що свідчить підпис позивача у постанові та те, що позивач скористався своїм правом оскарження постанови у передбачений ст. 289 КпАП України десятиденний строк.

Винесена відповідачем постанова відповідала змісту та порядку оформлення згідно вимог ст. 283 КпАП України та загальним засадам відповідно ст. ст. 33, 245, 251 КпАП України.

Згідно п. 15.9 ПДР України, зупинка транспортних засобів забороняється на пішохідний переходах і ближче 10 метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі, а також на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу.

Суд вважає, що подія проступку, вчиненого позивачем 26 липня 2009 року за вказаних обставин і зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, дійсно мала місце.

Так, позивач не заперечував події, які мали місце 26 липня 2009 року, зокрема керуванням ним автомобілем, проїзду та зупинки по вул. Московській, складання протоколу та постанови.

Крім того, відповідно до Правил дорожнього руху не передбачено у водіїв право зупиняти автомобіль на проїжджій частині дороги, крім випадків прямо передбачених, а саме для висадки пасажирів в спеціально облаштованих для цього місцях.

Не заслуговують уваги доводи позивача з приводу того, що відповідач діяв при складанні протоколу та винесенні постанови неправомірно, незаконно та протиправно стосовно нього.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в діях позивача, які мали місце 26 липня 2009 року за наведених вище обставин, які суперечили п. 15.9 ПДР України, є в дійсності склад та подія адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 122 КпАП України, а також враховує, що відповідач на виконання вимог ст. 71 КАС України подав належні і допустимі докази щодо законності його дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

За таких наведених обставин, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним, необґрунтованим, спростованим відповідачем, та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 19, 69, 70, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 288, 293 КпАП України , -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до відділу ДАІ з обслуговування м. Кременчука, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Повідомити сторони, що повний текст постанови буде виготовлено 22 січня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Харківським Апеляційним Адміністративним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя

Попередній документ
8097728
Наступний документ
8097730
Інформація про рішення:
№ рішення: 8097729
№ справи: 2а-195
Дата рішення: 18.01.2010
Дата публікації: 03.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: