23 грудня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Іващука В.А.,
суддів: Ковальчука О.В., Колоса С.С.,
при секретарі: Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на майно та поділ майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 7 грудня 2007 року,
установила:
у липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності. У заяві ставила питання про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_5, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте під час спільного проживання з ОСОБА_5 та визначення в натурі її частки.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, з яким вони проживала як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу майже 20 років. ОСОБА_5 є батьком відповідачів.
В лютому 1984 року ОСОБА_5 розірвав попередній шлюб, а з 1987 року вони стали проживати разом в її квартирі. Восени 1988 року вона розірвала попередній шлюб. За час спільного проживання однією сім'єю вони спільно придбавали майно та предмети домашнього вжитку, працювали на дачній ділянці, будували спільно дачний будинок.
Справа №22-2603 2008р. Категорія: 5
Головуючий у суді першої інстанції Король О.П.
Суддя - доповідач Іващук В.А.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і організацію та оплату похорону здійснювала позивачка сама за рахунок власних коштів.
Протягом часу спільного проживання однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу ними було набуте майно та певна сума грошових коштів, які фактично є їхньою власністю, а саме: незавершений дачний будинок з земельною ділянкою; однокімнатна квартира; гараж; легковий автомобіль "Опель-Вектра"; депозитні вклади. Особисті доходи позивачки були, як правило, не нижчими, ніж у ОСОБА_5, а тому і внесок у придбання спільного майна дорівнював його внеску.
Зазначала, що частки ОСОБА_5 і ОСОБА_1 в майні, а саме: в гаражі складають відповідно 34, 55% і 65, 45%; в незавершеному садовому будинку з земельною ділянкою площею 0, 0684 га складають 40, 5% і 59, 5%; в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 складають 50, 01% і 49, 99%; в автомобілі "Опель-вектра" складають 53, 5% і 46, 5%; в депозитних вкладах складають 54, 18% і 45, 82%.
Зазначала також, що за оцінкою майна, яка грунтувалась на домовленості, садовий будинок з земельною ділянкою і квартира є приблизно рівноцінними об'єктами і приблизна вартість кожного складає 40 тис. доларів (200 тис. грн.). Вартість гаража і автомобіля також є приблизно рівною і складає по 6, 5 тис. доларів (32, 5 тис. грн.). Вартість депозитів складає приблизно 13 тис. доларів (65 тис. грн.). Загальна вартість спільно набутого майна складає 106 тис. доларів або 530 тис. грн.
З урахуванням проведених розрахунків, відповідно до доходів сторін, позивачка вважала, що у їх спільному майні частка ОСОБА_5 складає 46, 2%, або 48966 доларів (244832 грн.), а частка ОСОБА_1 складає 53, 8%, або 57034 доларів (285167 грн.).
У зв'язку з тим, що оформлення власності було здійснено на ОСОБА_5, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Під час розгляду справи позивачка змінила свої вимоги та доповнила їх.
У письмовій заяві про зміну та доповнення позовних вимог, посилаючись на норми ст.ст. 331, 357 ЦК України та його Перехідних положень, правила ст.17 Закону України "Про власність", правила ст.74 СК України, просила визнати за нею право на частку в розмірі 53, 8%, що складає 57034 доларів (285167 грн.) в праві спільної часткової власності на майно, а саме:
гараж в Товаристві власників гаражів №6 Ленінського району м.Вінниці по вул. Пирогова, 133 (вартістю 6, 5 доларів - 32, 5 тис. грн.);
незавершений будівництвом садовий будинок, що знаходиться на території Бохоницької сільської ради (який відповідно частини 3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва визнається будівельними матеріалами, що використані в процесі будівництва) з земельною ділянкою площею 0, 0684 га, Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_7 від 26 квітня 1996 року (вартістю 40 000 доларів - 200 000 грн.);
однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, загальною площею 32, 1 кв.м. (вартістю 40 тис. доларів - 200 тис. грн.);
автомобіль "Опель-вектра", 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (вартість 6, 5 тис. доларів - 32, 5 тис. грн.);
банківський вклад "Депозит -гарант" №840-456-2006 від 10 квітня 2006 р. за договором між акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_5 на суму 2000 (Дві тисячі доларів США);
банківський вклад "Депозит-гарант" №2635-461-2006 від 10 квітня 2006 року за договором між акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_5 на суму 12879, 69 грн. (Дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять грн. 69 коп.);
банківський вклад за договором №005710/FDDV03-06 про строковий банківський вклад "Капітал" між Вінницькою філією відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" та ОСОБА_5 на суму 4488, 00 (Чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) доларів США;
банківський вклад №1/0401905002046001 за договором між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_5 на суму 23000, 00 (Двадцять три тисячі грн. 00 коп.);
Просила поділити вказане майно та визнати за нею право власності на зазначені вище:
гараж;
незавершений будівництвом садовий будиночок будівельними матеріалами з земельною ділянкою площею 0, 0684 га;
банківські вклади на 2000 доларів США, на 12 879, 69 грн., на 23 000, 00 грн.
Просила визнати за ОСОБА_5 право власності на вказані вище однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, автомобіль "Опель-вектра" та на банківський вклад 4488, 00 доларів США.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 7 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
У апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах апеляційної скарги, заперечуючи факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю, посилаються на те, що суд прийняв до уваги неналежні докази, а саме розрахунки належності часток майна позивачці та ОСОБА_5, які виготовлені представником позивачки на свій розсуд без жодного фахового обгрунтування. Посилаються також на безпідставність висновків суду про домовленість сторін у справі щодо вартості майна, оскільки такі висновки не відповідають дійсності.
Позивачка та її представник заперечували доводи апеляційної скарги посилаючись на їх безпідставність. Просили відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Оскаржуване судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим через неправильне застосування норм матеріального права, а також часткову невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що відповідно до правил ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, або зміни рішення.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо обставин (факту) проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 1987 року однією сім'єю, як жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Проте по суті заявлених вимог щодо права власності та поділу майна рішення ухвалено з
порушенням норм матеріального права, висновки суду частково не відповідають дійсності, а тому рішення залишатись в силі не може.
Задовольняючи позов повністю суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість визнати спільним частковим майном майно фактичного подружжя, керуючись правилами ст.112 ЦК України (в редакції 1963 року) і ст.355 ЦК України (в редакції 2004 року) що регулюють право спільної власності двох або більше осіб.
Обставини проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю, як жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою мають значення для вирішення спору ураховуючи, що з часу набуття чинності СК України ( з 1 січня 2004 року) статтею 74 цього Кодексу врегульовані майнові питання таких осіб.
При вирішенні цього спору суд не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме правила ст.17 Закону України "Про власність", а також норми СК України, зокрема правила ст.ст. 70, 74 СК України після набуття чинності цим Кодексом (з 1 січня 2004 року).
Як вбачається із позовної заяви, а також письмових та усних пояснень позивачки і її представника, останні просять задовольнити позов виходячи із норм СК України, норм ЦК України та правил ст.17 Закону України "Про власність", в залежності від часу набуття права спільної власності на конкретне спільне майно.
Відповідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (Право спільної сумісної власності подружжя).
Виходячи із цього до встановлених правовідносин слід застосувати правила ст. 74 СК України, враховуючи, що судом встановлені обставини (факт) проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
Разом із тим, норми СК України підлягають застосовуванню з часу набуття ним чинності (з 1 січня 2004 року), а тому до вказаного часу питання щодо майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як осіб, що проживали однією сім'єю як жінка і чоловік без реєстрації шлюбу, слід застосовувати норми Закону України "Про власність", в даному випадку ст.17 цього Закону, а після набрання чинності Цивільного кодексу України (1 січня 2004 року) аналогічними нормами цього Кодексу.
За таких обставин слід визначити обсяг спільно нажитого з 1 січня 2004 року майна, наявного на час смерті ОСОБА_5, з'ясувати джерело і час його придбання з метою вирішення спірного питання відповідно до правил ст. 74 СК України.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається із матеріалів справи, що не заперечується сторонами у справі, банківські вклади, на які посилається позивачка здійснені ОСОБА_5 за відповідними договорами у квітні 2006 року.
Так, за договором №005710/FDDV03-06 від 17 квітня 2006 року про строковий банківський вклад "Капітал" укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" Вінницька філія та ОСОБА_5 банк прийняв від ОСОБА_5 на строковий депозитний рахунок НОМЕР_2 грошову суму 4488.00 доларів США (вклад) строком на 12 місяців та 2 дні, що підтверджується відповідним договором (а.с.21, 22).
За договором банківського вкладу фізичної особи "Депозит-Гарант" №2635 -461- 2006 від 10 квітня 2006 року про строковий банківський вклад укладеного між AT "Український інноваційний банк" та ОСОБА_5 банк приймає від ОСОБА_5 на
строковий депозитний рахунок кошти в сумі 12879, 69 грн. (вклад) на строк по 20 квітня 2007 року з нарахуванням процентів за користування коштами, що підтверджується відповідним договором (а.с.23).
За договором банківського вкладу №1/0401905002046001 від 18 квітня 2006 року (ВКЛАД постійний вкладник) укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_5 банк приймає від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 23000, 00 грн. (вклад) строком на 370 днів з 18 квітня 2006 року по 22 квітня 2007 року з процентною ставкою за Вкладом 16, 5 % річних, що підтверджується відповідним договором (а.с.24).
За договором банківського вкладу фізичної особи "Депозит-Гарант" №840 - 456 -2006 від 10 квітня 2006 року про строковий банківський вклад укладеного між AT "Український інноваційний банк" та ОСОБА_5 банк приймає від ОСОБА_5 на строковий депозитний рахунок кошти в сумі 2000, 00 доларів США (вклад) на строк по 20 квітня 2007 року з нарахуванням процентів за користування коштами, що підтверджується відповідним договором (а.с.25).
Керуючись положеннями ст. 74 СК України та виходячи із того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не було письмового договору щодо прав кожного на спільне майно (розмір часток), суд виходить із того, що їх частки майна у спільній сумісній власності (набутого після 1 січня 2004 року) є рівними, відповідно правилам ч.1 ст.70 СК України.
За таких обставин зазначені банківські вклади є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю та не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, частки майна кожного з них є рівними, а тому за ОСОБА_8 слід визнати право власності на половину сум грошових коштів і нарахованих відсотків кожного із банківських вкладів вказаних вище.
Все інше майно, щодо якого позивачем ставиться питання про поділ, придбано в період спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до 1 січня 2004 року, а тому при вирішенні питання щодо прав позивачки на це майно слід виходити із загальних правил набуття права спільної сумісної власності членами сім'ї відповідно до частки вкладу кожного з них у створенні спільної власності, відповідно до Закону України "Про власність", згідно до ст.17 якого майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Встановлено і не заперечується сторонами, що спірна квартира по АДРЕСА_1 куплена 29 лютого 1996 року, автомобіль "Опель-вектра" куплений 15 серпня 1998 року, тобто в період проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. У цей же період придбано гараж №61 в ТВГ №6 по вул. Пирогова, 133 в м. Вінниці, а також розпочато будівництво садового будиночку на території Бохоницької сільської ради.
Будь-яка угода про створення сумісної власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відсутня, а сам лише факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без встановлення участі сторін спільною працею в набутті майна не є підставою для визнання за ними права спільної сумісної власності на це майно.
У справі відсутні докази набуття права спільної власності позивачкою ОСОБА_1 на вказане нею майно, що підтверджували б факт вкладення сумісної праці у придбанні квартири та іншого майна, крім садового незавершеного будівництвом будинку. Докази надані нею не можна визнати належними та допустимими доказами
щодо встановлення таких фактів. У позовних вимогах в цій частині слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю вимог.
Щодо права власності на садовий будинок, то як вбачається із матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 довела доказами право спільної власності на незавершений будівництвом садовий будинок, факт вкладення сумісної праці у його придбанні та розмір вкладених коштів.
Суд прийшов до висновку, що частка ОСОБА_1 у право спільної власності на незавершений будівництвом садовий будинок становить 1/2 частку будинку, а тому за нею на цю частку слід визнати право власності, відповідно до правил ст.17 Закону України "Про власність".
Зазначене право ОСОБА_1 підтверджується наданими нею доказами. Зокрема, зобов'язанням від 7 серпня 1990 року про повернення ссуди в розмірі 3000 (три тисячі) крб. отриманих на будівництво садового будинку (а.с. 100), записів про витрати на будівництво в книзі витрат на будівництво садового будинку (а.с.92, 97). Також ці обставини підтверджуються показаннями свідків допитаних у суді першої інстанції, а саме свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Сам факт, що позивачка має право на частку у вказаному майні не заперечується відповідачами у справі, проте останні вважають, що її частка значно менша і становить 16%.
Решта вимог не може бути задоволена у зв'язку із недоведеністю тих обставин, на які посилається позивачка у підтвердження своїх вимог, а також за безпідставністю вказаних заявлених вимог.
Не можна також визнати правильним висновок суду щодо можливості поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приватизованої останнім земельної ділянки розміром 0, 0684 га розташованої на території Бохоницької сільської ради, як спільної сумісної власності, оскільки право власності на вказану земельну ділянку набуто ОСОБА_5 в порядку її приватизації, а тому ця земельна ділянка є його особистою приватною власністю і не може бути спільною сумісною власністю подружжя, а тим більше за встановлених обставин проживання без шлюбу.
Не можна погодитись із вирішенням питання судом першої інстанції про визнання права власності на майно за ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15). В силу ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність ОСОБА_5 припинилась у момент його смерті, а тому визнання за ним права власності на будь-яке майно суперечить вказаній нормі матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.17 Закону України "Про власність", ст.ст. 70 ч.1, 74 СК України, ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 7 грудня 2007 року скасувати. Увалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на майно та поділ майна задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
половину (1/2 частину) суми грошових коштів 12879, 69 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. і нарахованих відсотків, які знаходяться на депозитному рахунку банківського вкладу за договором фізичної особи "Депозит-гарант" №2635-461-2006 від 10 квітня 2006 року укладеного між акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_5;
половину (1/2 частину) суми грошових коштів 2000 (дві тисячі ) доларів США і нарахованих відсотків, які знаходяться на депозитному рахунку банківського вкладу за договором фізичної особи "Депозит-гарант" №840-456-2006 від 10 квітня 2006 року укладеного між акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_5;
половину (1/2 частину) суми грошових коштів 4488, 00 (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) доларів США і нарахованих відсотків, які знаходяться на депозитному рахунку банківського вкладу НОМЕР_2 за договором №005710/FDDV03-06 про строковий банківський вклад "Капітал" між Вінницькою філією відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" та ОСОБА_5;
половину (1/2 частину) суми грошових коштів 23000, 00 (двадцять три тисячі) грн. і нарахованих відсотків, які знаходяться на депозитному рахунку банківського вкладу №2635 особовий рахунок НОМЕР_3 за договором банківського вкладу №1/0401905002046001 від 18 квітня 2006 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" Вінницька філія та ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку незавершеного будівництвом садового будинку, що знаходиться на території Бохоницької сільської ради, що розташований на земельній ділянці розміром 0, 0684 га, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно Державного акту виданого 26 квітня 1996 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за №150.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.