11 лютого 2010 року. Справа № 1-23/09
Любарський районний суд Житомирської області
у складі : головуючого судді Замеги І.І.
при секретарі Сорока Л.І.
з участю прокурора М.М.Тещенка.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Любар справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, 22 квітня 1950 року
народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1
вул.Молодіжна 2, Любарського району Житомирської області,
українця, громадянина України, з повною загальною
середньою освітою, одруженого, не військовозобов'язаного, не
працюючого, раніше не судимого на підставі ст.89 КК України,
ОСОБА_2, 18 серпня 1982 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, з повною загальною середньою
освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не військовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого на підставі ст.89 КК України
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України
В період з 10 по 15 вересня 2009 р. підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою з метою вчинення крадіжки прийшли до приміщення дитячого садка, що по вул.Шкільній в селі Панасівка Любарського, і через відчинене вікно на першому поверсі, проникли у середину приміщення де із однієї кімнати на другому поверсі, викрали три віконні рами розміром 139 х 54 см, із шибками, по ціні 200 гривень за одну раму, на загальну суму 600 гривень та три віконні рами розміром 104 х 48 см, із шибками, по ціні 66,66 грн. за одну раму, на загальну суму 199,98 грн., чим спричинили СТОВ “Нове життя” матеріального збитку на суму 799,98 гривень.
Викраденні віконні рами вони принесли до себе додому та використали їх при ремонті веранди свого житлового будинку, що розташований по вул. Молодіжній, 2 в селі Панасівка Любарського району Житомирської області.
В судовому засіданні в пред'явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що він дійсно в період з 10 по 15 вересня 2009 р. він запропонував ОСОБА_2 скоїти крадіжку віконних рам зі склом із приміщення дитячого садка с. Панасівка, Любарскього району, на що той погодився. З цією метою вони в нічний час прийшли до приміщення дитячого садка, де через відчинене вікно на першому поверсі проникли у середину приміщення і із однієї кімнати другого поверху будівлі, викрали три віконні рами більших розмірів та три віконні рами менших розмірів, котрі принесли до себе додому та в подальшому використали їх при ремонті веранди свого житлового будинку.
В судовому засіданні в пред'явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю і дав аналогічні покази.
Крім особистого визнання вини підсудними, їх вина у вчиненому також підтверджується матеріалами справи.
Із протоколу огляду місця пригоди від 13 листопада 2009 року вбачається, що в одній із кімнат другого поверху в приміщенні дитячого садка в селі Панасівка Любарського району відсутні шість зовнішніх та внутрішніх віконних рам зі склом, які були викрадені невстановленою особою.
Згідно довідки виданої СТОВ «Нове Життя» села Панасівка Любарського району вбачається, що балансова вартість викрадених віконних рам становить 799,98 грн..
З протоколу огляду місця події вбачається, що в домогосподарстві ОСОБА_1 в селі Панасівка по вул.Молодіжній, 2 Любарського району Житомирської області, виявлено віконні рами, які були викрадені підсудними з приміщення дитячого садка в селі Панасівка Любарського району.
Враховуючи те, що підсудні не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, а тому застосовує спрощений порядок дослідження доказів.
Дії підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням в приміщення, суд вважає доведеними повністю і кваліфікує їх за ст. 185 ч. 3 КК України.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, обставини, що пом'якшують покарання: його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину, позитивні характеристики з місця проживання та обтяжуючі, які судом не встановлено, а тому обирає його в межах санкції ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладені обставини, які пом'якшують відповідальність підсудного, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, обставини, що пом'якшують покарання: його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину, позитивні характеристики з місця проживання те що на його утриманні перебуває одна малолітня дитина та обтяжуючі, які судом не встановлено, а тому обирає його в межах санкції ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладені обставини, які пом'якшують відповідальність підсудного, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
Суд,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і обрати йому покарання за цим законом у вигляді 3 /три/ роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в її органи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і обрати йому покарання за цим законом у вигляді 3 /три/ роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в її органи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: три віконні рами розміром 139х54 см, із шибками та три віконні рами розміром 104х48 см, із шибкам, що знаходяться на зберіганні у конторі СТОВ «Нове Життя» в селі Панасівка Любарського району Житомирської області, після вступу вироку в законну силу - повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Житомирський апеляційний суд через Любарський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя І.І.Замега