Справа № 2-а-182/10/1628
26 лютого 2010 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Личковаха О.О. , при секретарі - Сапа О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв”язку зі зміною розміру мінімальної пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області. В заяві вказував, що він являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 3 групи по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна нараховуватися та виплачуватися пенсія у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 19.03.2009 року, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 25.08.2009 року, йому проведено перерахунок основної державної та додаткової пенсії за ст.ст. 54 ч.4, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09 січня 2009 року.
23.11.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок його пенсії у розмірах відповідно до ст.ст.50,54 вказаного Закону за період з 01.01.2004 року по 09.01.2009 року, однак 30.11.2009 року отримав відповідь про відмову зробити перерахунок пенсії з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. за № 1 та Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. за № 1293 , які встановлюють призначення пенсії виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.. Відмову відповідача він вважає безпідставною, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, і просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату його пенсії у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2004 року по 09.01.2009 року.
В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з”явився, подав письмову заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.
Відповідач управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області в судове засідання свого представника не направив, але подав заяву, в якій просив справу слухати у відсутність його представника, позовні вимоги позивача не визнав, подавши заперечення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, врахувавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 104567 с від 11.05.2007 року з вкладкою № 613023с від 11.05.2007 року та посвідченням серії Б № 504793 від 25.01.2007 року.
Враховуючи зазначений статус позивача, останній відповідно до повідомлення УПФ України в Хорольському районі від 30.11.2009 року № 2-3-3/ч-02 з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року отримував пенсію по інвалідності та пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії (інвалідність ІІІ групи пов”язана з виконанням обов”язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ).
З 01.01.2006 року по даний час позивачу призначено пенсію по ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІІ групи (інвалідність ІІІ групи пов”язана з виконанням обов”язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ).
Структура місячної пенсійної виплати за весь період складалася з основної пенсії, додаткової пенсії інваліду 3 групи внаслідок ЧК (ст.49) - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищення інваліду війни 3 групи - 30 % прожиткового мінімуму, щомісячна цільова грошова допомога на проживання інвалідам війни 3 групи - 50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи відповідача про те, що ним позивачу правомірно нараховувалася і виплачувалася пенсія відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами внесеними Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року та Постанов Кабінету Міністрів України № 1”Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 03.01.2002 року, № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року та № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року, на думку суду, сформовані на підставі неправильного розуміння змісту вказаних норм чинного законодавства, спростовуються наданими доказами та матеріалами справи, а тому не можуть бути застосовані судом при прийняті рішення. Вказаний висновок суду зроблено на підставі наступного.
Дійсно, станом на 01.01.2004 року діяли норми, закріплені Постановою Кабінету Міністрів України № 1”Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 03.01.2002 року. Згідно п.2 вказаної постанови пенсії, надбавки, підвищення та додаткові пенсії з 01.01.2002 року обчислювалися, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема змінено розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в бік зменшення, визначивши її у процентах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З дотриманням зазначених змін, які були внесені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року, фактично прийняті Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року ( взамін ПКМУ № 1 від 03.01.2002 року) .
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпунктів 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року ,приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, пріоритетності законів над підзаконними актами, враховуючи те, що позивач з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року отримував пенсію по інвалідності та пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії ,інвалід ІІІ групи, а з 01.01.2006 року по даний час йому призначено пенсію по ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІІ групи ,суд дійшов висновку, що за період з 01.01.2004 року по 08.01.2009 року , за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а за період з 01.01.2006 року по 08.01.2009 року ,за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки норми ст.ст.50,54 вказаного Закону не були чинними і не підлягали застосуванню лише в період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
Між тим, з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом, відповідач, здійснюючи позивачу нарахування та виплату пенсії, передбаченої ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 01.01.2008 року з урахуванням п.п.12,15,17 пункту 28 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо нарахування і виплати державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, на думку суду, при визначені розміру державної пенсії позивача за період з 01.01.2006 по 08.01.2009 року, за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, підлягає застосуванню ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при визначенні додаткової пенсії за період з 01.01.2004 року по 08.01.2009 року , за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, підлягає застосуванню ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, які суттєво обмежують і погіршують конституційні права позивача.
Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині, що після ухвалення Конституційним Судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Верховною Радою не був встановлений новий порядок нарахування та виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не прийнято рішення про поновлення відповідних норм у попередній редакції , не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволені позову.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій позивачу, в даному випадку, на думку суду, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказаний висновок суду зроблений на підставі того, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України № 1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.. Отже, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, є чинною на даний час, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Беручи до уваги викладене вище, на думку суду, вимоги позивача про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області щодо залишення без задоволення звернення останнього про перерахунок розміру його пенсії з 01.01.2004 року по 08.01.2009 року - є законними, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.
Одночасно підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2006 року по 08.01.2009 року ,за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2004 року по 08.01.2009 року , за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв”язку зі зміною розміру мінімальної пенсії, про визнання неправомірними дій та зобов'язання зробити перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області, щодо залишення без задоволення звернення ОСОБА_1 про перерахунок розміру його пенсі, неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2006 року по 08.01.2009 року ,за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2004 року по 08.01.2009 року , за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року , виходячи з встановленої законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2004 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду в 10-денний термін з моменту його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний Полтавської області та подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення, або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Справа № 2-а-182/10/1628
/вступна та резолютивна частини/
26 лютого 2010 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Личковаха О.О. , при секретарі - Сапа О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавсь кої області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв”язку зі зміною розміру мінімальної пенсії, -
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв”язку зі зміною розміру мінімальної пенсії, про визнання неправомірними дій та зобов'язання зробити перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області, щодо залишення без задоволення звернення ОСОБА_1 про перерахунок розміру його пенсі, неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2006 року по 08.01.2009 року ,за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2004 року по 08.01.2009 року , за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року , виходячи з встановленої законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2004 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду в 10-денний термін з моменту його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний Полтавської області та подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення, або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.