Іменем України
26 грудня 2008 року справа № 2а-2645/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.
при секретарі судового засідання Есауловій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Виконуючого обов'язки прокурора м. Луганська Забайрачного В.А. про визнання протиправними та скасування припису в.о. прокурора м. Луганська Забайрачного В.А. від 03.12.2007 року № 07/2557вих.
У грудні 2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконуючого обов'язки прокурора м. Луганська Забайрачного В.А., в якому вказав, що 03 грудня 2007 року в.о. прокурора м. Луганська Забайрачним В.А. позивачу в особі його керівника - генерального директора Сідельнікова В.М. - був внесений припис за № 07/2557вих про усунення порушень Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Позивач вважає, що цей припис не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню припису № 07/2557вих від 03.12.2007 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, дав пояснення щодо суті позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог позивача, дав пояснення згідно наданого заперечення, просив суд відмовити у заявлених вимогах позивачу.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 грудня 2007 року в.о. прокурора м. Луганська Забайрачним В.А. Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» в особі його керівника - генерального директора Сідельнікова В.М. - був внесений припис від 03.12.07 за № 07/2557вих про усунення порушень Закону України «Про питну воду а питне водопостачання».
Згідно ст.2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» дія Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води, застосування установок, інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води. Отже Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» регулює тільки ті обов'язки ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», що виникають у нього у зв'язку зі споживанням питної води. Тобто, дія цього
Закону на відносини суб'єктів господарювання у сфері водопостачання з господарюючими суб'єктами інших видів діяльності не розповсюджується.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» державна політика у сфері питної води та питного водопостачання базується на принципі заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного призначення.
Законодавство також не містить жодного припису щодо заборони відключення від систем енергозабезпечення підприємств водопостачальників.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що вказівка у оскаржуваному приписі на порушення ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» положень Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» є необгрунтованою.
Також, згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електроенергії здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між енергопостачальником та споживачем, споживач зобов'язаний безумовно виконувати умови договору на постачання електроенергії, в тому числі в частині її своєчасної оплати енергопостачальнику.
Частиною 8 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено обов'язок споживача обмежити власне споживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої за умови неповної оплати за спожиту електроенергію.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про електроенергетику», п. 1 Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, у разі невиконання споживачем зазначеного обов'язку енергопостачальник вправі обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Розпорядженням від 07.04.2001 р. № 133-р «Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку електроенергетичної галузі» Кабінет Міністрів України заборонив органам виконавчої влади втручатися в діяльність енергопостачальних компаній, пов'язану з відключенням від джерел енергопостачання споживачів, які мають заборгованість з оплати електроенергії.
З огляду на викладене, суд встановив, що оскаржуваний припис суперечить ст.ст. 24, 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 1 Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. №93, Розпорядженню Кабінету Міністрів від 07.04.2001 р. № 133-р «Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку електроенергетичної галузі», на обмеження електропостачання до рівня екологічної броні за наявності такої або відключення підприємств, що здійснюють діяльність з водопостачання та мають борг за спожиту електроенергію, зокрема ОКП «Компанія Луганськвода», є правомірним.
Оскільки дії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» з відключення ОКП «Компанія «Луганськвода» відповідають закону, оскаржуваний припис був внесений прокурором м. Луганська Забайрачним В. А. за відсутності передбачених ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» підстав.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» підставою для внесення письмового припису є вчинення органом чи посадовою особою очевидного порушення закону.
З врахуванням викладеного, виконуючий обов'язки прокурор м. Луганська Забайрачний В.А. неправомірно виніс припис про усунення порушень Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про визнання протиправними та скасування припису в.о. прокурора м. Луганська Забайрачного В.А. від 03.12.2007 року № 07/2557вих.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати припис в.о. прокурора м. Луганська Забайрачного В.А. про усунення порушень Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 03.12.2007 р. № 07/2557вих.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.