Справа №758/7577/15-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/2778/2019
Провадження: 06.08/824/312/2019
2 квітня 2019 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 7 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей,
встановив:
постановою Київського апеляційного суду від 7 березня 2019 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року змінено в частині визначення дати початку стягнення аліментів та зазначено, що аліменти підлягають стягненню з 11 серпня 2016 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
26 березня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 7 березня 2019 року, до якої приєднано копію платіжного доручення про оплату судового збору у розмірі 384грн 20коп.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно підпункту 4 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» заява про роз'яснення судового рішення, яка подана фізичною особою, має бути оплачена судовим збором у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384грн 20коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку заяви є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна заява, та дата судового рішення, яке просить роз'яснити заявник.
Разом з тим, у копії платіжного доручення № 3618203515 від 20 березня 2019 року у графі «призначення платежу» зазначено «судовий збір за роз'яснення судового рішення ОСОБА_2, Київський апеляційний суд». При цьому, ні номеру справи, ні дати судового рішення не зазначено, а враховуючи надання копії платіжного доручення, не виключає сплату судового збору в іншій справі, де стороною є ОСОБА_2
Крім того, ні нормами діючого цивільно-процесуального законодавства, ні нормами Закону України «Про судовий збір» не передбачена можливість надання суду копії платіжного доручення у підтвердження оплати судового збору.
У абзаці 4 п. 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що документи про оплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, надання представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 копії платіжного доручення № 3618203515 від 20 березня 2019р. про сплату судового збору на суму 384грн 20коп., у якому також не зазначено номер справи та дата судового рішення, не є належним документом у підтвердження оплати судового збору за подання заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 7 березня 2019 року, тому представнику позивача необхідно направити на адресу апеляційного суду оригінал вказаного платіжного доручення та усунути інші зазначені в ухвалі недоліки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху з визначенням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 10, 177, 185 ЦПК України, суддя
ухвалив:
заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 7 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей залишити без руху, надавши представнику позивача два дні з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків заяви.
У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута представнику позивача.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя