01 квітня 2019 року
м. Київ
справа №761/8858/17
провадження № 22-ц/824/4387/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання учасники справи: представник позивача відповідач представник відповідача Потапьонок К.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року /суддя Юзькова О.Л./
у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа: приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, -
Позивач, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду /т. 2 а.с. 220-221/, звернулася з вимогами про стягнення з ОСОБА_6 на її користь суму матеріальних збитків у розмірі 81 057, 06 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 2 а.с. 131-137/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, стягнувши з ОСОБА_6 81 057, 06 грн матеріальної шкоди та 5 000 грн моральної шкоди.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що позивачем понесені збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій є ОСОБА_10 Так, вартість відновлювального ремонту її автомобіля становила 112 048 грн, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи мала становити 155 800, 21 грн, а тому заявлені позивачем позовні вимоги, менші, ніж вказані в експертизі, підлягають задоволенню у повному обсязі. Також не враховано судом першої інстанції понесених моральних страждань, які позивач оцінила у 5000 грн.
Представник ОСОБА_8 - ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції подала доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначила, що ПрАТ «Київський страховий дім» провівши власне розслідування вирішила здійснити частинами виплати страхового відшкодування у сумі 30 990, 94 грн., у зв'язку із чим виникла необхідність зменшення розміру позовних вимог до суми - 81 057, 06 грн. Вказувала, що позивач має право на моральну компенсацію в розмірі 5 000 грн., у зв'язку із затяжним судовим процесом, який триває з 2017 року, через ухилення відповідача, як винної особи від виплат за пошкодження автомобіля позивача, оскільки остання довгий час не може ним користуватись.
Представник ОСОБА_10 - ОСОБА_7 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів, просив відмовити у її задоволенні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 26.10.2016 р. у м. Києві на регульованому перехресті вулиць Еспланадна та Басейна сталась ДТП за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_6 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням третьої особи ОСОБА_11
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. /т. 1 а.с. 13-16/
Разом з тим, 02.12.2016 року постановою Печерського районного суду м. Києва, адміністративна справа відносно ОСОБА_9 була закрита за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. /т. 1 а.с. 17-20/
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 була застрахована ПАТ «Київський страховий дім» за полісом № АК/0847031 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн. /т. 1 а.с. 72/
Також, встановлено, що ПрАТ «Київський страховий дім» було повідомлено про ДТП, яка сталась за участі застрахованого транспортного засобу VOLKSWAGEN TIQUAN д.н.з. НОМЕР_3. /т. 1 а.с. 148-149/
ПрАТ «Київський страховий дім» ФОП «Ткачук Масим Сергійович» 06.11.2016 року складено звіт № 04/30.11.16. про оцінку колісного транспортного засобу та визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у сумі 36 816,51 грн. /т.1 а.с. 156/
На виконання зобов'язань за договором страхування, ПрАТ «Київський страховий дім» прийнято рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 30 990,94 грн. (за вирахуванням сум податку) та 24.04.2017 р. та 04.05.2017 р. здійснено його виплата. /т. 1 а.с. 209, 212/
07.10.2015 року між ОСОБА_8 та ТОВ «РОВЄР» було укладено договір найму (оренди) строком дії 2 роки, відповідно до якого транспортний засіб Lexus GX 460 д.н.з. НОМЕР_4 було передано в оренду товариству. /т.1 а.с. 36-37/
Ухвалою Шевченківського районного суду від 01.12.2017 року у справі було призначено авто товарознавчу експертизу. /т. 1 а.с. 243-245/
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6001/18-54 від 21.05.2018 року розмір матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_8, як власнику транспортного засобу Lexus GX 460 д.н.з. НОМЕР_4, внаслідок ДТП, яка сталась 26.10.2016 року о 20 год. 50 хв. за участю даного автомобіля, складав 76 853, 34 грн. /т. 2 а.с. 34-40/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; ст. 1166 ЦК України, яка визначає, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; ст. 1194 ЦПК України, згідно якої, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Встановивши, що розмір матеріальних збитків позивача не перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, була здійснена виплата страхового відшкодування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем понесені збитки внаслідок ДТП, винним у якій є ОСОБА_10, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки даний факт встановлений судом першої інстанції та не підлягає доказуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_8 становила 112 048 грн, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи мала становити 155 800, 21 грн, а тому заявлені позивачем позовні вимоги, менші, ніж вказані в експертизі, підлягають задоволенню у повному обсязі, колегією суддів не приймаються до уваги на підставі наступного.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновком експерта.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження спричиненої шкоди надано докази сплати третьою особою ОСОБА_9 суми у розмірі 112 048,00 грн. за актами виконаних робіт підписаних між ТОВ «АТЛ-АВТОСЕРВІС» та ТОВ «РОВЄР», СПД «Денисенко Ігор Олексійович» та ТОВ «РОВЄР». /т. 1 а.с. 21-27/
Разом з тим, позивач є засновником, директором, кінцевим бенефіціарним власником товариства, яке оплатило відновлювальний ремонт. /т.1 28-35/
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що такі доводи сторони позивача не можливо покласти в основу рішення.
Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В розумінні вимог вищенаведених норм матеріального права, відшкодуванню підлягають ті витрати, які потерпілий поніс або має понести з метою відновлення становища, яке існувало до порушення права, тобто для приведення транспортного засобу у стан, який він перебував до ДПТ.
Натомість акти виконаних робіт підписаних між ТОВ «АТЛ-АВТОСЕРВІС» та ТОВ «РОВЄР», СПД «Денисенко Ігор Олексійович» та ТОВ «РОВЄР» не містять в собі відомостей про те, чи здійснені ОСОБА_9 - ТОВ «РОВЄР» витрати були необхідні для відновлення становища.
Так, за висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 6001/18-54 від 21.05.2018 року, розмір матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_8, як власнику транспортного засобу Lexus GX д.н.з. НОМЕР_4, внаслідок ДТП, яка сталась 26.10.2016 року о 20 год. 50 хв. за участі даного автомобіля складав 76 853,34 грн.
Вказаний висновок стороною позивача не оскаржений.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦПК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, з урахуванням встановленого страховим полісом ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 100 000,00 грн. та сплаченого страхового відшкодування ПрАТ «Київський страховий дім», суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_10 матеріальних збитків у розмірі 81 057, 06 грн.
Також, колегією суддів не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано понесених моральних страждань, які позивач оцінила у 5000 грн., на підставі наступного.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
ОСОБА_8, одним із доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна.
Доказів, на підтвердження зазначених обставин, позивачем та її представником не надано, відповідні висновки експертів, діагноз лікаря щодо погіршення стану її фізичного, душевного або психічного здоров'я відсутні.
Крім того, слід зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги у тому числі спростовуються договором найму (оренди) від 07.10.2015 року. /т.1 а.с. 36-37/
Відповідно до вище зазначеного договору, зокрема на дату скоєння ДТП, автомобіль НОМЕР_2 був переданий ТОВ «РОВЄР» в оренду на 2 роки.
Отже, позивач не користувалась зазначеним автомобілем та не мала такого наміру з 07.10.2015 року по 07.10.2017 рік, у зв'язку із чим є безпідставними твердження ОСОБА_8 щодо неможливості користування транспортним засобом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: