Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 756/5243/17
провадження № 61-47646св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя - доповідач)
суддів: Антоненко Н. О., Крата В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин»,
представник відповідача - Задорожній РоманОлександрович,
третя особа - виконавчий директор приватного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» на рішення Оболонського районного суду м. Києва в складі судді Тітова М. Ю. від 19 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В. від 23 жовтня 2018 року,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» (далі - ПрАТ «КЗШВ «Столичний»), третя особа - виконавчий директор ПрАТ «КЗШВ «Столичний» ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що він з 08 лютого 2010 року до дати звільнення - 17 березня 2017 року працював на посаді провідного інженера-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації ПрАТ «КЗШВ «Столичний». 03 січня 2017 року відповідачем, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, було видано ряд наказів про зміни в штатному розписі та скорочення штату працівників, в тому числі і наказ № 05-П, згідно якого 17 березня 2017 року скорочувалась одна штатна одиниця - провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації. Наказом № 77-0 від 14 березня 2017 року його було звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату працівників. Позивач вважає своє звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України незаконним, оскільки було проведено з порушенням чинного законодавства, зокрема статті 42 та частини другої статті 49-2 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера-технолога ПрАТ «КЗШВ «Столичний» з 17 березня 2018 року. Стягнуто з ПрАТ «КЗШВ «Столичний» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 167 640,08 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача було звільнено з роботи без законних підстав, а саме змін в організації виробництва і праці не було, ОСОБА_1 має переважне право на залишення на роботі, а тому він підлягає поновленню на роботі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «КЗШВ «Столичний» залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду, зазначив про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки посадові завдання та обов'язки як провідного інженера-технолога та провідного технолога, інженера-технолога І категорії та технолога ферментації, технолога приймання виноматеріалів та обробки не змінилися, а тому змін в організації виробництва і праці не було, а фактично змінювалися лише назви посад, у той час як внаслідок цих змін і було незаконно звільнено позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2018 року ПрАТ «КЗШВ «Столичний» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення були ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги відповідача без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано з Оболонського районного суду м. Києва зазначену цивільну справу (№ 756/5243/17).
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що звільняючи позивача з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідач дотримав процедуру звільнення відповідно до статті 49-2 цього ж Кодексу, оскільки він попередив позивача про наступне звільнення своєчасно - за два місяці - 17 січня 2017 року, при цьому, враховуючи, що в період з дати попередження про наступне звільнення до дати його звільнення з посади, наявні вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, були відсутні на підприємстві, відповідач був позбавлений об'єктивної можливості запропонувати їх позивачу та як наслідок його працевлаштувати. Крім того, на звільнення позивача надано згоду профспілкового комітету підприємства. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходили із того, що змін в організації виробництва та праці у відповідача не було. До такого висновку суди дійшли внаслідок неналежного встановлення обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору та фактично увійшли в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, що лежить поза межами компетенції суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Позивач вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення його позову є правильними, оскільки як правильно встановлено судами, що на підприємстві мали місце зміни в організації виробництва, які не потягли за собою скорочення штату, а тому підприємства не було підстав для його звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 починаючи з 08 лютого 2010 року до дати звільнення - 17 березня 2017 року працював на посаді провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації ПрАТ «КЗШВ «Столичний».
03 січня 2017 року відповідачем, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, було видано ряд наказів про зміни в штатному розписі та скорочення штату працівників, в тому числі і наказ за № 05-П, згідно якого 17 березня 2017 року скорочувалась одна штатна одиниця - провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації.
Із зазначеним наказом та попередженням про можливе майбутнє звільнення позивач був ознайомлений під особистий підпис 17 січня 2017 року.
02 березня 2017 року первинною профспілковою організацією відповідача було надано згоду на розірвання трудового договору з позивачем у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Наказом № 77-0 від 14 березня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату працівників, а посаду провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації виключено зі штатного розпису, шляхом введення в дію з 18 березня 2017 року штатного розпису в новій редакції.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частина третя статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За положеннями частини першої та третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Згоду на переведення на іншу роботу працівник підтверджує письмово заявою про таке переведення.
Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Суди встановили, що позивач був повідомлений під підпис про майбутнє звільнення, наявні вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, були відсутні на підприємстві, відповідач був позбавлений реальної можливості запропонувати їх позивачу та як наслідок його працевлаштувати, профспілковим комітетом надана згода на звільнення.
Проте встановивши зазначені обставини, суди поновили позивача на роботі та стягнули середній заробіток за час вимушеного прогулу з тих підстав, що змін в організації виробництва та праці у відповідача не було, а фактично змінилися лише назви посад.
Відповідно до пункту 3 статті 62 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Пунктом 7.37.8 статуту ПрАТ «КЗШВ» «Столичний» право затверджувати штатний розпис товариства та зміни і доповнення до нього віднесено до повноважень директора підприємства.
Відповідно до повноважень, визначених статутом, директором було видано наказ про скорочення з 17 березня 2017 року однієї штатної одиниці провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації.
Ураховуючи те, що підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, висновок судів про те, що на підприємстві не відбулося скорочення чисельності штату працівників є передчасним. Суди фактично увійшли в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, що лежить поза межами компетенції суду.
Також є передчасними висновки судів попередніх інстанції про те, що посада, яку займав позивач (провідний технолог цеху приймання виноматеріалів та ферментації) є тотожною за своїми посадовими завданнями та обов'язками посаді «провідний інженер-технолог», а тому ОСОБА_1 має переважне право на залишення на роботі в порівнянні з ОСОБА_7, з огляду на таке.
Частиною першою статті 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку (частина друга статті 42 КЗпП України.
Тобто, застосування положень статті 42 КЗпП України можливе серед працівників обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.
Відтак, враховуючи, що посада провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації була єдиною на підприємстві, застосування у такому випадку положень статті 42 КЗпП України є помилковим.
Разом із тим, повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноваженому ним органу. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування) (абз. 4 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року з подальшими змінами).
За таких підстав, висновки судів попередніх інстанції про порушення відповідачем процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України зроблені судами внаслідок неналежного встановлення обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, коли суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:Н. О. Антоненко
В. І. Крат
В. М. Коротун
В. П. Курило