Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-1709/10/2670
адміністративне провадження №К/9901/4115/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2011 (суддя - Пащенко К.С) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 (судді: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Бєлова Л.В., Міщук М.С.) у справі №2а-1709/10/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач, ПАТ «Київенерго») звернулось до суду з позовом до скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2006 року №0000031640/3, з урахуванням уточнених позовних вимог, у частині податку на прибуток на суму 273 229,54 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем разом із збільшенням валового доходу на суму сумнівної заборгованості, без врахування ПДВ, були збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму податку, нарахованого на суму такої заборгованості, що відповідає вимогам податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2006 року № 0000031640/3у у частині податку на прибуток на суму 273 229,54 грн.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення виходили з того, що підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначення йому податкових зобов'язань з податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій стало встановлення відповідачем заниження валових доходів на суму 775 300,00 грн, у зв'язку з тим, що «Філія Житлотеплоенерго «Київенерго» за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року збільшувало валові доходи на суму сумнівної заборгованості без врахування податку на додану вартість у розмірі 3 876 500,00 грн, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року на суму 775 300,00 грн. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що підприємства-продавці, про яких йдеться в акті перевірки, за спірними господарськими операціями не є платниками податку на додану вартість, а також в акті перевірки відсутні посилання на належні первині документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, на підставі яких податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Враховуючи вищенаведене, суди дійшли висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Київенерго».
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Київенерго» вимог податкового та валютного законодавства у період 01 січня 2003 року по 30 червня 2005 року, про що складено зведений акт №61/16-40/00131305 від 31 січня 2006 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 138 644,77 грн.
За результатами встановлених перевірки та рішення Державної податкової адміністрації України «Про результати розгляду скарги», 11 вересня 2006 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000031640/3 на суму 6 351 900,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 352 550,00 грн.
Не погоджуючись податковим повідомленням-рішенням №0000031640/3 у частині збільшення податку на прибуток у сумі 273 229,54 грн, позивач звернувся з позовом до суду.
Перевіркою встановлено, що «Філія Житлотеплоенерго «Київенерго» за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року збільшувало валові доходи на суму сумнівної заборгованості без врахування податку на додану вартість у розмірі 3 876 500,00 грн, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року на суму 775 300,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначення йому податкових зобов'язань з податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій стало встановлення відповідачем заниження валових доходів на суму 775300,00 грн.
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу про те, що «Філія Житлотеплоенерго «Київенерго» за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року проведено врегулювання сумнівної (безнадійної) кредиторської заборгованості шляхом збільшення валового доходу та валових витрат на суму простроченої кредиторської заборгованості без урахування ПДВ, що відображено в Додатку К-4 до рядка 02.3 довідок в формі Декларації про прибуток підприємства, поданих «Філія Житлотеплоенерго «Київенерго» до виконавчої Дирекції Компанії за період з 01.01.2003 до 01.07.2005. Кредиторська заборгованість щодо отримання товарів (робіт, послуг) виникає, коли покупець затримує оплату без погодження з продавцем (кредитором). Після закінчення строку позовної давності така заборгованість вважається безнадійною кредиторською заборгованістю. Відтак, у позивача були відсутні підстави включати до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості без урахування ПДВ, при цьому, позивачем в порушення пп.12.1.5п.12.1 ст.12 Закону №334 було занижено валовий дохід на 523 100,00 грн.
9. Позивачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надано.
10. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
10.1 Стаття 3
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
10.2. Підпункт 4.2.1. пункту 4.2 статті 4
Не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.
10.3 Пункт 5.1 статті 5
Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
10.4. Підпункт 12.1.5 п. 12.1 статті 12
Платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією.
11. Підприємство-покупець зобов'язане збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості, до якої не включаються суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
13. Підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стало те, що «Філія Житлотеплоенерго «Київенерго» за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року збільшувала валові доходи на суму сумнівної заборгованості без врахування податку на додану вартість у розмірі 3876500,00 грн, що на переконання відповідача призвело до заниження скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2003 року по 01 липня 2005 року на суму 775300,00 грн.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що підприємства-продавці, на які посилається відповідач в акті перевірки, за спірними господарськими операціями не є платниками податку на додану вартість. Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на належні первині документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, на підставі яких податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Відтак висновок контролюючого органу про заниження позивачем валових доходів у зв'язку з включенням ним вказаної суми кредиторської заборгованості без суми податку на додану вартість суперечать нормам підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону №334/94-ВР, відповідно до якої не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.
14. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2011 (та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 слід залишити без задоволення.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2011 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 у справі №2а-1709/10/2670 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду