Справа № 826/9527/18 Суддя першої інстанції: Патратій О.В.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Аліменка В.О. та Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року, яке прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи - Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язану з відмовою передати на розгляд Міністерству оборони України заяву та документи;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в п'ятнадцятиденний строк подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та заяву з документами, подану 20 березня 2018 року для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов'язавши відповідача в місячний термін надати звіт про його виконання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що підстави для направлення документів позивача на розгляд до Міністерства оборони України відсутні у зв'язку з тим, що позивач не має права на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що Київський міський військовий комісаріат не уповноважений приймати рішення стосовно призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги військовослужбовцям. Натомість військовий комісаріат зобов'язаний направити заяву та додані до неї документи на адресу Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що ОСОБА_1 , 1966 року народження, проходив військову службу з 28 жовтня 1984 року по 14 лютого 1987 року. У період з 04 грудня 1984 року по 14 лютого 1987 року позивач приймав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0659732 від 07 листопада 2017 року позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія), захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 2632 від 04 жовтня 2017 року) та висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 2390/Ж від 27 вересня 2016 року причиною інвалідності ОСОБА_1 є поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
ОСОБА_1 подав до Київського міського військового комісаріату заяву від 20 березня 2018 року про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності III групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 05 квітня 2018 року № 1363/667 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для направлення його заяви на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України у зв'язку з відсутністю підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Такий висновок обґрунтований тим, що з моменту звільнення позивача зі служби до моменту встановлення інвалідності минуло більше ніж 29 років.
Не погоджуючись із такими діями Київського міського військового комісаріату, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Київським міським військовим комісаріатом недотримано встановленого законодавством порядку вирішення заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності III групи, яке пов'язане з виконання військової служби в Демократичній Республіці Афганістан відповідно до п. 4, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).
Згідно з п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п. 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Зазначені норми права вказують на те, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
При цьому, на відповідача покладено обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття відповідного рішення.
Такий висновок відповідає також правовій позиції Верховний Суд, що викладена у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 825/1750/18.
Як раніше зазначалося, ОСОБА_1 20 березня 2018 року подав до Київського міського військового комісаріату заяву про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності III групи.
Київський міський військовий комісаріат листом від 05 квітня 2018 року № 1363/667 повідомив позивача про відсутність підстав для направлення його заяви на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України у зв'язку з відсутністю, на думку відповідача, підстав для призначення вказаного виду допомоги.
Інших підстав для відмови у направленні поданих позивачем документів до розпорядника бюджетних коштів, яким в даному випадку є Міністерство оборони України відповідачем не зазначено.
Разом з тим Порядком не передбачено право військового комісаріату самостійно приймати рішення про призначення або відмову у призначенні спірної грошової допомоги. Також Порядок не надає відповідачу повноважень відмовляти у направленні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги з підстав, що зазначені у листі від 05 квітня 2018 року № 1363/667.
У зв'язку з надходженням заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги та відсутністю зауважень стосовно наданих на виконання п. 11 Порядку № 975 документів, Київський міський військовий комісаріат зобов'язаний був у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додати відповідні документи.
З огляду на те, що відповідач не виконав вимоги п. 13 Порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі Київський міський військовий комісаріат наводить обставини справи та посилання норми матеріального права, які, на його думку, вказують на відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з тим, заперечень проти висновку суду першої інстанції про відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_1 повноважень самостійно приймати рішення про відмову в призначення зазначеної допомоги, апеляційна скарга не містить.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 01 листопада 2018 року та не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді В.О. Аліменко
В.В. Файдюк