Справа № 810/4054/18 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Згурівської селищної ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2018, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Згурівської селищної ради Броварського району про: визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката Косогор О.М. від 18 червня 2018 р. № 10, поданого в інтересах позивача (далі - адвокатський запит № 10);
- зобов'язання відповідача виконати вимоги адвокатського запиту та надати позивачу, як особі в інтересах якої був поданий адвокатський запит № 10, належним чином засвідчені копії запитуваних документів;
- зобов'язати відповідача виконати вимоги адвокатського запиту та надати позивачу, як особі в інтересах якої був поданий адвокатський запит, запитувану інформацію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Як встановлено, 18 червня 2018 р. адвокатом Косогор О.М. в інтересах позивача було оформлено адвокатський запит № 10 (а.с. 9).
Запит було адресовано відповідачу і він містив такі вимоги:
1) надати належним чином завірені копії:
- рішення відповідача від 12 травня 2016 р. № 239-08-VII «Про розгляд депутатського запиту ОСОБА_3 про виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва тротуару по вул. О.Кошового» (далі - рішення № 239-08-VII);
- робочого проекту «Будівництво тротуару по вул. Кошового»;
- договору з проектною організацією на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва тротуару по вул. О.Кошового;
- платіжних документів щодо оплати вартості робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації для будівництва тротуару по вул. О. Кошового згідно рішення відповідача № 239-08-VII;
2) надати інформацію щодо наступних питань:
- яким чином відбувся вибір проектної організації на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва тротуару по вул. О.Кошового згідно рішення № 239-08-VII;
- загальну вартість робіт по виготовленню такої проектно-кошторисної документації згідно рішення № 239-08-VII;
- суми сплачених коштів щодо оплати вартості робіт по виготовленню такої проекто-кошторисної документації;
- дати передачі на виконання проектній організації документів, що стосуються виготовлення проекто-кошторисної документації вказаного об'єкта (а.с. 9).
18.06.2018 вказаний адвокатський запит позивачем було передано керуючому справами (секретарю) виконкому відповідача О.В. Яцюті, про що свідчить розписка на тексті запиту (а.с. 9).
Позивачем не було отримано запитувану інформацію, що стало підставою звернення до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що адвокатський запит № 10 не був належним чином зареєстрований у селищній раді, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними (ненадання відповіді, запитуваної інформації та копій документів) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника (у даному випадку інтересу позивача, яку представляє адвокат). Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб'єктів владних повноважень.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI ).
З огляду на пункт 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Таким чином, відповідач, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону № 2939-VI.
Проте, як убачається з матеріалів справи, позивач вважає протиправними дії відповідача, які виявилися у ненаданні йому відповіді на адвокатський запит.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Закон визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI).
За приписами ст. 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Виходячи з наведених правових норм, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв'язку з чим відносини, які склалися між позивачем та Згурівською селищною радою щодо зобов'язання останнього надати відповідь на адвокатські запити, не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатський запит не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої палати Верховного суду від 16.01.2019 у справі 686/23317/13-а.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п.1. ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Згурівської селищної ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 02.04.2019