ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 березня 2019 року № 826/8037/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Обставини справи.
До Окружного адміністративного суду міста Києві звернулось Приватне акціонерне товариство «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльністю Державної податкової інспекції у Шевченківському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, якою не виключено з інтегрованої картки платника податків ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» відомості про податковий борг.
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві вчинити дії: виключити в інтегрованій картці з податку на прибуток ПРАТ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» відомості про податковий борг з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 452 667,00 грн., врахувати в інтегрованій картці з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» наявну оплату податку на прибуток з звітний 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн., включно із нарахованою пенею; виключити в інтегрованій картці з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» відомості про недоїмку з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн.; припинити нарахування пені в розмірі 139 274,48 грн.
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем вчасно було сплачено суму податку на прибуток, який не було зараховано до бюджету з вини банку - ТОВ «Укрбізнесбанк». На думку позивача, ним було виконано обов'язок щодо сплати податку прибуток з часу подання платіжного доручення до банку, відповідно податковий борг у позивача відсутній, а кошти, які належать бюджету, Головне управління державної фіскальної служби у місті Києві має стягувати саме з банку, який не виконав свого обов'язку щодо перерахування коштів до бюджету. Згідно з відомостей електронному кабінеті платника податків позивача, в розділі «стан розрахунків за бюджетом», рахується сума пені по сплаті податкового боргу, яка станом на склала 139 274,48 грн. Позивач із зазначеним не погоджується, вважає дії відповідача 1 незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Ухвалою суду від 10.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 29.08.2017 року.
07.07.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника позивача заява про забезпечення позову.
07.07.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника позивача клопотання про не відкладення розгляду справи.
13.07.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
26.07.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника позивача заява про забезпечення позову.
01.08.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 29.08.2017 року розгляд справи відкладено до 14.11.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
29.08.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника відповідача 1 заперечення на адміністративний позов, яким проти позовних вимог заперечує і в якому зазначає, що за позивачем у 2015 році обліковувався податковий борг з податку на прибуток у сумі 1 452 667,00 грн., а позивачем не надано до адміністративного позову платіжне доручення про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 ріки у сумі 1 452 667,00 грн. з відміткою банку, що прийняв такий платіж, а також не надано доказів про проведення претензійно-позовної роботи з таким банком. Також, незважаючи на причини несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або не виконання доручення клієнтів на переказ коштів, платник податків не обмежений у праві використовувати можливість розрахункового обслуговування іншого банку та не звільняється від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання та податкового боргу.
14.11.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника позивача письмові пояснення, в яких зазначає,якщо не перерахування коштів податкового зобов'язання або неперерахування коштів несвоєчасно та/або не в повному обсязі сталося не з вини платника податків, який вчинив всі необхідні для ініціювання платежу дії, то платник не може вважатися таким, що має податковий бор, і вимоги про їх сплату є неправомірними.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 14.11.2017 року розгляд справи відкладено до 28.11.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
14.11.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника відповідача 2 заперечення, яким проти позовних вимог заперечує і в якому зазначає, що незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, податковий орган від стягнення такого боргу. У разі ненадання грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і не зарахування їх до дохідної частини державного або місцевого бюджету податкові зобов'язання або податковий борг не може вважатись погашеним.
У зв'язку з надходженням від представника позивача клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, про що складено довідку від 28.11.2017 року.
01.12.2017 року до відділу документального забезпечення суду надійшло від представника позивача письмові пояснення, в якому зазначає, що податковий орган помилкового ототожнює поняття сплата та зарахування коштів. Платник податку не може зараховувати або перераховувати кошти на бюджетні рахунки, тому що він не є учасником виконання платежу і його зарахування. Відповідальність за своєчасне і повне виконання переказу коштів і їх зарахування на рахунок отримувача несе банківська установа. Такий висновок підтверджується положеннями п. 22.4. ст. 22, 30, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Окрім цього, позивач надав копію повідомлення ПАТ «Укрбізнесбанк» від 11.12.2014 року про невиконання розрахункового документа.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини встановлені судом.
06.06.2017 року ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції» змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» (далі - позивач).
ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є позивач було зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві. Перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з 12.12.2013 року до 29.04.2016 року.
У 2015 році на адресу ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є позивач Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 2) направлялась податкова вимога про погашення податкового боргу на прибуток у сумі 1 452 667,00 грн., який виник самостійно визначеного грошового зобов'язання, а саме поданої до відповідача 2 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 02.03.2015 року №9081403173. Тобто, у 2015 році за ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є позивач обліковувалась податкова заборгованість у сумі 1 452 667,00 грн.
Крім цього, відповідач 2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1 452 667,00 грн. (справа №826/15865/15).
25.05.2016 року Окружними адміністративним судом м. Києва у справі № 826/15865/15 відмовлено в задоволенні позову відповідачу 2 про стягнення з ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції» 1 452 667,00 грн. податкового боргу. Судове рішення набрало чинності 03.10.2016 року (апеляційна та касаційне оскарження не відбувалося).
Позивач зазначає, що незважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016 року у справі № 826/15865/15, яким встановлено відсутність податкової заборгованості в інтегрованій картці платника податків ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є позивач, відповідач 2 продовжив обліковувати податковий борг у сумі 1 452 667, 00 грн.
З 29.04.2016 року ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є позивач переведено на облік до Державної податкової інспекції у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 1), після зміни юридичної адреси на 03022, м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 3-Г, прим. 470.
Відповідно до відповідача 1 були передані облікові дані по підприємству, сформовані відповідачем 2, зокрема і відомості про податковий борг.
У лютому 2017 року ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є позивач направило до відповідача 1 податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік від 17.02.2017 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 196 944,00 грн. Даний платіж, який був сплачений позивачем у лютому 2017 року податку на прибуток за звітний 2016 рік у розмірі 196 944,00 грн. був спрямований на погашення податкового боргу 1 452 667, 00 грн.
Як позивач зазначає, що йому про це стало відомо з відомостей електронного кабінету платника податків після звірки даних по податку на прибуток.
У зв'язку з чим, на даний час відповідач 1 обліковує недоїмку по податку на прибуток за 2016 рік та нарахував пеню за прострочення сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік.
Вважаючи вказану інформацію недостовірною та такою, що порушує права позивача, вказуючи на відсутність у позивача податкового боргу, останній вважає, що відповідач 2 був зобов'язаний відкоригувати дані особової картки платника податків, шляхом виключення з них сум боргу, які судовим рішенням від 25.05.2016 року відмовлено відповідачу 2 в стягнені заборгованості з позивача в розмірі 1 452 667,00 грн., що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Судом досліджено зміст постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 25.05.2016 року у справі №826/15865/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до ПАТ «Регіональні промислові інвестиції» про стягнення податкового боргу у сумі 1 452 667,00 грн.
Так, в ході розгляду справи №826/15865/15 судом було встановлено, що позивачем подано до ПАТ «Укрбізнесбанк» платіжне доручення від 11.12.2014 року №643 на суму 1 5000000,00 грн., (призначення платежу:*;101;39018776;1102100; податок на прибуток, згідно декларації за 2014 рік; перераховано повністю) на перерахування коштів, проте останнє залишилось без виконання з вини банку. А отже виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києві від 25.05.2016 року у справі №826/15865/15 набрала законної сили 03.10.2016 року.
Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві врахувати в інтегрованій картці з податку на прибуток позивача наявну оплату податку на прибуток за звітний 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та виключити в інтеграційній картці з податку на прибуток позивача відомості про недоїмку з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та припинити нарахування пені в розмірі 139 274,48, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Про наявність в облікових даних платника податків (позивача) податкового боргу у сумі 1 591 941,18 грн. станом на 09.06.2017 року свідчить лист Головного управління ДФС у м. Києві від 16.06.2017 року №16987/10/26-15-17-02-32.
Слід зазначити, що судом було витребувано у відповідача 1, відповідача 2 належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність у позивача податкового боргу, проте в ході розгляду даної справи витребувані документи не були надані відповідачем 1 та відповідачем 2.
Проте, позивачем надано до матеріалів справи лист відповідача 1, який свідчить про наявність в обліку контролюючого органу податкового боргу на прибуток, оскільки відповідач 2 надав відповідь позивачу, що в ДПІ відсутні правові підстави внесення змін до ІКП з податку на прибуток, зокрема, виключення податкового боргу в сумі 1 452 667, 00 грн., та в сумі 139 284 48 грн., врахування оплати податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та призупинення нарахування пені.
Судом було встановлено, що позивачем 17.02.2017 року подана декларація на прибуток за 2016 рік, відповідно до якої позивачем було сплачено податок на прибуток в сумі 196 944, 00 грн.
Судом досліджено розрахунок (стор.45), що даний платіж відповідачем 1 був спрямований на погашення податкового боргу 1 452 667,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача 1 із заявою від 22.06.2017 року №22/06 з проханням здійснити корегування даних ІКП, а саме: врахувати в інтегрованій картці з податку на прибуток позивача наявну оплату податку на прибуток за звітний 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та виключити в інтегрованій картці з податку на прибуток позивача відомості про недоїмку з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та припинити нарахування пені в розмірі 139 274,48 грн.
Листом від 04.09.2017 року №6955/10/26-50-12-20-10 відповідач 1 повідомив позивача, що відсутні правові підстави внесення змін до ІКП з податку на прибуток з огляду на те, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахування ним до бюджету.
Отже, податковим органом в інтегровану картку платника податків позивача за звітний 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та виключити в інтегрованій картці з податку на прибуток позивача відомості про недоїмку з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. та припинити нарахування пені в розмірі 139 274,48 грн. не внесено.
Відповідно до підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу зокрема входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881).
Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.
Відповідно до п.2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу 2 Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКГІ за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу 2 Порядку №422 ІКП відкривається за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку).
Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу 3 Порядку № 422 для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Відповідно до п. 1 ч. 7 розділу 3 Порядку № 422, пеня не нараховується за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу 6 Порядку № 422, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є серед іншого рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).
Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.
Згідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем 1 в процесі розгляду адміністративної справи не доведено правомірності віднесення суми 196 944,00 грн. на погашення заборгованості в сумі 1 452 667,00 грн. та не доведено правомірності нарахування пені в розмірі 139 274,48 грн.
Таким чином, картка облікового рахунку, це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу, а тому суд приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача внести в інтегровану картку платника позивача відомості про сплату податку на прибуток за 2014 рік за платіжним дорученням від 11.12.2014 року №643 на суму 15000000,00 грн., врахувати в інтегрованій картці з податку на прибуток позивача наявну оплату податку на прибуток за звітний 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн., а також виключити в інтегрованій картці з податку на прибуток позивача відомості про недоїмку з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн. і припинити нарахування пені в розмірі 139 274,48 грн.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що питання невиконання судового рішення вирішується шляхом судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а не поданням окремого позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про часткове задоволення позову.
Згідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.
Згідно зі ст. 90 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Згідно ч.2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Державної Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає, що судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державну податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві солідарно в розмірі 1600,00 грн., тобто у розмірі 800 грн. щодо кожного відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 72-77, 90, 139, 14, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльністю Державної податкової інспекції у Шевченківському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Баговутівська, 26, 0356, м. Київ, пров. Політехнічний, 5а, код ЄДРПОУ 39561761), якою не виключено з інтегрованої картки платника податків ПРАТ «Регіональні промислові інвестиції», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» (03022, м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 3-Г, прим. 470, код ЄДРПОУ 39018476) відомості про податковий борг.
Зобов'язати ОСОБА_1 податкову інспекцію у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 33, код ЄДРПОУ 39468461): виключити з інтегрованої картки з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» відомості про податковий борг з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 452 667,00 грн.; врахувати в інтегрованій картці з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» наявну оплату податку на прибуток з звітний 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн., включно із нарахованою пенею; виключити з інтегрованої картки з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» відомості про недоїмку з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 196 944,00 грн.;
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Голосіївському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 33, код ЄДРПОУ 39468461) на користь прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» (03022, м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 3-Г, прим. 470, код ЄДРПОУ 39018476) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 (вісімсот гривень 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Баговутівська, 26, 0356, м. Київ, пров. Політехнічний, 5а, код ЄДРПОУ 39561761) на користь прибуток Приватного акціонерного товариства «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГАТ» (03022, м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 3-Г, прим. 470, код ЄДРПОУ 39018476) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 (вісімсот гривень 00 коп.).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда